Понеділок, 6 Грудень, 2021
Публікації

Основи Християнської сім’ї

Щаслива міцна сім’я – один з найбільш важливих атрибутів людського щастя. Повертатися щодня додому, знаючи, що тебе чекають з радістю і любов’ю – природне бажання людини. Це справжнє щастя – жити разом із коханою людиною. Людиною, що ніколи не зрадить, ніколи не покине, завжди підтримає і зрозуміє. Людиною, яка пробуджує у тобі лише кращі почуття і кращі властивості твоєї душі, яка надихає і окриляє. Людиною, посланою тобі самим Господом.

Це справжнє диво і найкращий подарунок зустріти таку людину в своєму житті. Але не менш важливо – зберегти любов, зуміти побудувати такі відносини, які з роками будуть все кращими і міцнішими.

Як же побудувати дійсно теплі і міцні стосунки між подружжям? І що ж лежить в основі міцної християнської сім’ї?

Як ми вже говорили у попередній розмові, людина була створена Господом, аби жити в парі. І для кожної людини в цьому світі є своя «половинка», призначена їй самим Богом. Та важливо не помилитися у виборі, пов’язуючи своє життя з іншою людиною. І тут головним критерієм є любов. Саме вона є найважливішою основою і запорукою щасливої родини.

«Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любові не маю, то я – мідь та дзвінка або бубон гудячий. Якщо маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, щоб навіть можу гори переставляти, та любові не маю, – то я ніщо. І якщо я роздам усі маєтки свої і віддам своє тіло на спалення, а любові не маю, немає мені в тому ніякої користі» (1 Кор. 13. 1-3).

Дійсно, любов – основа життя на землі. Без любові ніщо не має значення. А шлюб без любові – як мертвонароджене дитя… Він не має душі, не має тепла, не має майбутнього…

Сумно, коли людина, побоюючись самотності, або з інших причин, пов’язує своє життя з людиною, яку не любить, сподіваючись що з часом – «стерпиться – злюбиться»… Такий шлюб більше схожий на співіснування двох чужих людей, у кожного з яких – своє власне життя, свої  інтереси, плани та думки. Якщо чоловік і жінка не кохають одне одного і не працюють над відносинами, рано чи пізно таке співжиття закінчується розчаруванням і розлученням.

Як говорив апостол Павло, звертаючись до Ефесян: «Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї, щоб її освятити, очистивши купіллю води у слові. Чоловіки повинні любити своїх жінок, як свої тіла: хто любить свою жінку, себе самого любить» (Новий Заповіт, Послання до Ефесян святого апостола Павла, 25, 28).

Саме в родині повинна виконуватись найперша по значимості заповідь Господа: «Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного; Як Я вас полюбив, так і ви любіть один одного» (Ін. 13; 34).

Звісно, йдеться не про тимчасову закоханість і пристрасть, а про справжнє, глибоке, свідоме почуття. Почуття жертовне і смиренне, коли заради коханої людини ти здатен пожертвувати своїми звичками та інтересами, здатен приборкати власну гординю і егоїзм. «Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господу, бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви, Сам Спаситель тіла! І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому» (Новий Заповіт, Послання до Ефесян святого апостола Павла, 22-24).

Насправді любов – то великий подвиг, як і життя в християнському шлюбі, адже передбачає роботу над собою, над  власними бажаннями і слабостями. Але без цієї роботи щасливе життя не побудувати.

Справжня християнська сім’я будується на фундаменті беззаперечної любові, смирення, терпіння, прийняття один одного та на єдності – єдності думок, цілей і бажань. Але це спільна робота і чоловіка, і дружини. Якщо один із членів подружжя намагається зберегти шлюб, жити по заповідям Господнім, смирятися і служити коханій людині, а інший лише користується його самовідданістю – міцних стосунків не побудувати. Прагнути єдності мають обоє – і чоловік, і дружина, адже шлюб – це смерть двох окремих «я» і народження одного спільного – «ми».

Отже, для побудови міцних стосунків чоловік і дружина повинні поважати один одного, допомагати один одному, підтримувати, піклуватися, цінувати. А ще – не нехтувати фізичною близькістю, адже вона є найважливішою матеріальною основою і проявом кохання подружжя.

«Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка. Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина. Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина. Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашою нестриманістю» (Новий Заповіт, Послання св. апостола Павла до Коринтян, глава 7, 2-5).

Саме інтимні стосунки між подружжям відрізняють шлюб від інших відносин між людьми. І відмова від них має бути взаємною. Ані чоловік, ані дружина не повинні відмовляти один одному у прояві фізичної близькості. Виключенням можуть бути лише окремі періоди, коли церква забороняє інтимні стосунки – напередодні Причастя тощо.

А духовну єдність подружжя найкраще збереже спільна віра та спільна молитва. Саме вона допоможе пережити випробування та важкі часи, які є в житті кожної родини.

Джерело

Вас може зацікавити

Передсмертний заповіт віруючого батька невіруючому синові, після якого той прийшов до храму

Редактор Головний

Як навчитися не соромитися своєї віри

Редактор Головний

Багато хто каже, що віри достатньо для спасіння, чи праві вони?

Редактор Головний