Піст – це спогад про Хресний шлях Спасителя. І чим ближче до Страсного тижня, тим більше ми згадуємо, що саме переніс Христос заради нашого спасіння.
Але Хресні страждання Христа не просто подія з далекого минулого, нехай і важлива. Вона безпосередньо стосується кожного християнина.
В Євангелії від Іоанна є важливі слова Ісуса, звернені не лише до апостолів, а й до християн усіх часів: «Якщо світ вас ненавидить, знайте, що Мене він раніше від вас зненавидів. Коли б ви були від світу, то світ своє любив би; ви ж не від світу, а Я вибрав вас зі світу, тому світ і ненавидить вас.
Згадуйте слова, які Я сказав вам: Раб не більший за свого пана. Якщо Мене переслідували, то й вас будуть переслідувати; якщо Моє слово зберегли, то й ваше зберігатимуть. Але це все будуть робити вам задля Мого Імені, бо ж не знають Того, Хто Мене послав. Якби Я не прийшов і не говорив їм, то вони не мали б гріха, а тепер не мають уже виправдання за свій гріх. Хто ненавидить Мене, – ненавидить і Мого Отця. Якби Я серед них не зробив тих діл, яких ніхто інший не зробив, то гріха не мали б, а тепер і побачили, і зненавиділи Мене й Мого Отця.
Але це сталося , щоби збулося слово, написане в їхньому Законі: Зненавиділи Мене безпідставно. Коли [ж] прийде Утішитель, Якого Я вам пошлю від Отця, Дух Істини, Який походить від Отця, то Він засвідчить про Мене. Та й ви свідчіть, адже ви від початку зі Мною». (Ін. 15:18–27).
Це особливо важливо зараз, коли наша Церква зазнає найжорстокішого, з часів безбожної атеїстичної влади XX століття, тиску, коли архієрея, священника чи мирянина можуть обмовити, побити або відправити під арешт, коли ніхто з вірних не почувається в безпеці.
«Раб не більше за пана свого. Якщо Мене гнали, гнатимуть і вас» – це означає, що кожен з нас у житті має свою власну малу голгофу, у тому чи іншому вигляді, відповідно до наших сил.
Але це не повинно нас лякати, навпаки: велика милість Божа – постраждати разом з Христом, розділити Його Хресну ношу. Хоч трохи стати причетними до Його мук.
Це має нас зміцнювати на всіх шляхах наших: ми не одні в наших стражданнях, у гнобленні, у гонінні. Ми з Христом. Головне не зменшити душу, не відкинути цей подвиг – і тоді ми гідно зможемо досягти Світлого Христового Воскресіння.
