Середа, 4 Грудень, 2024
Публікації

Митр. Афанасій (Ніколау) – про важливість спільної домашньої молитви

У Салоніках я був знайомий з сім’ями, тісно пов’язаними зі Святою Горою Афон, які замість того, щоб наприкінці дня влаштовувати вечірки у своїх домівках та веселитися, влаштовували вечори молитви. Наприклад, вони дзвонили до своїх друзів та говорили: «Приходьте сьогодні о дев’ятій для спільної молитви». Як ми, монахи, відвідуючи один одного на Афоні, звершували всенічні бдіння, так і ці люди звершували всенічне бдіння у себе вдома. Адже не обов’язково молитися тільки у храмі, можна самостійно звершувати службу у своєму дому. Це дуже просто та дуже ефективно. І ось вони так збиралися, наприклад, годині о дев’ятій вечора і починали читали спочатку повечір’я, потім акафіст Пресвятій Богородиці, потім молебень, полуношницю, утреню, інші молитви, і так о другій-третій годині вони закінчували своє молитовне бдіння, могли наостанок ще випити по чашці чаю та розходилися по домівках. Таким чином, люди свої мирські зустрічі перетворювали на молитовні вечори. Замість того, щоб грати у карти чи займатися ще якоюсь-небудь дурницею, вони спільно молилися.

 Так ці люди свої мирські вечори перетворювали у молитовні вечори

 Я знайомий з однією багатодітною сім’єю у Салоніках, де всі шестеро дітей стали монахами та монахинями. Ці чада з дитинства брали участь у домашніх всенічних бдіннях, які влаштовували їхні батьки. Їх мама, яка часто відвідувала старця Паїсія, коли він приїздив у Суроти, цілий дім перетворила у монастир. Кожен день у полудень всі жінки з цієї багатоповерхівки збиралися у холі та звершували молебень, а вечорами влаштовували всенічні бдіння – то в одній квартирі, то в іншій, де молилися разом зі своїми сім’ями. Вони відмовилися від телевізорів та пліток заради молитви.

Спробуйте і ви присвячувати вечірній час молитві – це зовсім не складно. Візьміть яку-небудь церковну книгу з молитвами, наприклад, Часи, чи Псалми Давида, чи Мінеї, і спробуйте помолитися хоча би протягом години, і ви побачите, яку користь та задоволення приносить вам молитва і які зміни переживає душа після молитви. А якщо ж наступного дня ви збирається приступити до причастя Святих Таїн Христовий чи інших Таїнств, тоді ще довше треба потрудитися в молитві, щоб благодать, яку ми отримаємо у Таїнстві, примножилась.

Читати також: Почути іншого, або у чому запорука щасливого шлюбу. Митрополит Афанасій (Ніколау)

Однак будьте уважними, щоб не нашкодити своїй душі. Наприклад, якщо ми вирішимо подвизатися в розумній молитві без духовного наставника, тоді ми ризикуємо бути обманутими нашою уявою та виявитися у хворобливому стану. Краще всього взяти благословення у духовника, щоб він сам нам підказав, який розпорядок молитви нам підходить, і визначив ті церковні молитви, які нам варто читати. Починати слід саме з тих молитов, які встановлені Церквою, а у нас таке різноманіття молитов: це часи, вечірня, повечір’я, акафіст Пресвятій Богородиці, полуношниця, утреня. Можна молитися годинами. Тому раджу купити ці книги, вивчити їх та вчитися за ними молитися. Я знаю людей, які беруть молитвослови з собою в автобус, у поїзд, у літак і читають всю дорогу.

У Салоніках я був знайомий з сім’єю лікарів, які організували у своєму домі маленьку молитовну кімнату і там всією сім’єю збиралися та звершували всі служби, як на Афоні, проводячи багато годин у молитві. Наприклад, вони вставали о третій-четвертій годині ранку, звершували повністю всі служби, потім йшли у свої справах, на роботу, а після повернення додому служили вечірню, повечір’я та акафіст. Також інколи вони запрошували до себе п’ятеро-шестеро людей та звершували всенічне бдіння.

Коли у сім’ї є своє молитовне правило – це велике благословення для неї. Якби ви знали, як сильно це впливає на маленьких дітей. Коли дитина бачить, як моляться її тато, мама, брати та сестри, вона сама навчається молитві, і немає кращої терапії для душі дитини.

Коли дитина бачить, як моляться її тато, мама, брати та сестри, вона сама навчається молитві, і немає кращої терапії для душі дитини.

Чого би поганого дитина не побачила і не пережила протягом дня, все пройде завдяки спільній вечірній молитві. Неправильно говорити дитині: «Іди в свою кімнату та помолися». Як же вона буде молитися, якщо ніколи не бачила, як моляться її батьки? Коли ця дитина виросте, вона залишить молитву, тому що її батьки не молилися або вона не бачила, як вони моляться.

Через образ батьків, які моляться, росте їх авторитет в очах дітей. Пам’ятаю, коли я жив у скиту на Афоні, приїхала туди одна молода людина, студент юридичного факультету. Будучи переконливим атеїстом, він мені сказав: «Ти знаєш, отче, я все відкинув: Бога, Церкву, священників, духівників, я уже ні в що не вірю. Єдине, що я ніколи не відкину і не зможу забути – це образ моєї матері, яка стояла на колінах і молилася, і коли я засинав, і коли прокидався. Саме завдяки цьому образу я ніколи не міг їй перечити, спорити з нею чи сваритися. І навіть зараз я приїхав на Афон, бо цього хотіла моя мама». Це яскравий приклад, як мати своєю молитвою змогла вплинути на своє чадо. Вона не діставала його своїми постійними повчаннями: «Не роби те, не роби це..», що призвело би тільки до спротиву, але вчила його своїм прикладом.

Або візьмемо, до прикладу, сім’ї, які все життя сваряться. Причому часто, без особливо вагомої на те причини, так, через дрібниці, через свій егоїзм. Але тільки ці сімейні пари з благословення духівника починають щоденно приступати до спільної молитви, сварки згасають і в дім повертається мир. У монастирях після вечірньої служби всі монахи коліноприклонно просять один в одного прощення за те, що відбулося протягом дня, потім прикладаються до ікон, беруть благословення в ігумена та відправляються у свої келії продовжувати молитовний подвиг. Якщо сім’ї вдасться застосувати цю практику у своєму домі і кожен перед сном буде просити прощенні в іншого, то така сім’я обов’язково буде жити в мирі.

Якщо кожен перед сном буде просити прощенні в іншого, то така сімя обовязково буде жити в мирі

Ви повинні зрозуміти, що без молитовного правила не вдасться зазнати успіху в духовному житті. Один старець говорив: «Коли миряни тебе запитують: що робити, ти їм відповідай: молитовне правило». Тому у кожного має бути своє молитовне правило. Спробуй впустити молитву у своє життя, це дуже просто». Замість того, щоб запрошувати подруг на каву, запроси їх для спільної молитви, послужіть разом молебень чи вечірню, а потім можна і кави випити. Все це можливо реалізувати не тільки в монастирях, але і в миру; я особисто знайомий з такими людьми і бачив, яку користь приносила їм молитва.

У Салоніках я знав одного водія автобуса, який разом з кондуктором звершував вечірню, часи, молебень. Наприклад, кондуктор читав основний текст служби, а водій проголошував возгласи. Ми інколи, жартуючи, запитували їх: «Це автобус чи монастир на колесах?» Знаєте, у цьому автобусі воістину була присутньою благодать, яку відчували всі, хто в нього заходив.

Переклад з російської Любові Максимчук

Джерело

Вас може зацікавити

Про піст у питаннях і відповідях

Редактор Головний

“Христос – це все”, – прп. Порфирій Кавсокалівіт

Редактор Головний

Заповіді Божі: для чого вони встановлені

Редактор Головний