Проповідь у неділю про митаря і фарисея
Дві людини зайшли в храм: один – фарисей, другий –митар. Моляться обоє, але різниця між їхньою молитвою суттєва. Читаючи Євангельську розповідь ми не можемо побачити, де і як стояв фарисей під час молитви, та дивлячись на дух його слів, можна здогадатись – він зайняв одне з найвидніших місць, вважаючи за сором бачити поряд з собою таких людей, як митар. Немає сумніву, що усім своїм зовнішнім виглядом він показував надмінність та гордість, яка була присутня і в його словах. «Фарисей, ставши, молився сам у собі так: Боже, дякую тобі, що я не такий як інші люди, грабіжники, кривдники, перелюбники, або як цей митар» (Лк. 18.11) Почавши свою славословну молитву, він відразу перетворив її на хвалебні псалми про себе і свої діяння, невід’ємною частиною яких було осудження ближніх.