13.5 C
Lutsk
Четвер, 13 Червень, 2024
Всі новини Проповіді Публікації

Проповідь у неділю про митаря і фарисея

Дві людини зайшли в храм: один – фарисейдругиймитар. Моляться обоє, але різниця між їхньою молитвою суттєва.

Читаючи Євангельську розповідь ми не можемо побачити, де і як стояв фарисей під час молитвита дивлячись на дух його слів, можна здогадатись – він зайняв одне з найвидніших місць, вважаючи за сором бачити поряд з собою таких людейяк митар.

Немає сумнівущо усім своїм зовнішнім виглядом він показував надмінність та гордість, яка була присутня і в його словах.

«Фарисейставшимолився сам у собі такБожедякую тобіщо я не такий як інші людиграбіжникикривдникиперелюбникиабо як цей митар» (Лк18.11)

Почавши свою славословну молитвувін відразу перетворив її на хвалебні псалми про себе і свої діянняневідємною частиною яких було осудження ближніх.

Святитель Василій Великий про цей момент каже: «В храміперед лицем Судді людей, не дочекавшись суду Божого, фарисей дерзнув озвучити суд, поблажливий до себе та несправедливий і безжалісний відносно оточуючих і бідного митаря» .

З якоюсь особливою самонасолодою він виставляє на показ перед всезнаючим Богом свої добрі справи. Вихваляє навіть те, що саме по собі не має ознак святості, а може наштовхнути лише на марнославство та лицемірство, і нещасний не думав про тещо окрім зовнішніх діл благочестя є внутрішня чистота і праведність. 

На противагу надмінному фарисеюмитарстоячи здалеку бив себе в груди говорячи – «Божемилостивий будь до мене»Вся його увага була зосереджена на власних гріхах і в собі він не бачив ніяких добрих справ. З глибоким смиренням, він трепетно стояв перед Богом, вважаючи себе грішником і в короткій, трепетній молитві просив у Нього милостіі тільки милості

На суді правди Божої смиренна молитва митаря поставлена вище хвалебної молитви фарисея. «Кажу вам, що цей пішов додому свого оправданий більше ніж той, бо всякий, хто підносить сам себе принижений буде, а хто принижує себе, піднесеться» (Лк18.14).

За словами Іоанна Златоустафарисей «своїм вихвалянням розсипав все багатство свого благочестя , сам відібрав у себе все і перетерпів страшне, і незвичне кораблеруйнуваннябо майже  ввійшовши гавань , він втратив весь свій багажа митарпростими словами досягнув всього. Душа його була богобоязна і одного слова було достатньо, щоб відкрити для нього небо».

Якщо прослідкувати за ритмом нашої епохими будемо змушені визнати світ, в якому ми живемо, настільки хворіє фарисействомщо сам того не усвідомлює, оскільки, на жальвоно тепер є його природою. Власне, так і сказав один з відомих поетів: «Все тоне у фарисействі і прикро, що тепер воно приймає образ доброчинності».

Головна тема притчіцезвичайносмирення. Вимовляючи це слово, відразу усвідомлюєшщо воно фактично викинуте з лексики сучасної людиниЗдається, навіть повітряяким ми дихаємо просякнуте пихатістю та самовпевненістю – кожен старається піднести себепривласнити собі тещо йому не належить і  головне – завжди і всюди бути правим. 

Притча про митаря та фарисея актуальна завжди і пропонує нам два ознайомитись з двома варіантами «людських шляхів».

Перший шлях завуальовано образі фарисея, людини поважної і зовні бездоганної. Другий – в людині з сумнівною репутацією. Між тимсаме фарисей нездатний усвідомити своє єство і  поглянути на себе через призму правдибо всеціло і до кінця утотожнив себе зі своєю доброчинністю, яка возвеличувала його і принижувала інших. Винуватий же в багатьох гріхах митар – смиренний, тобто бачить себе в істинному світлі і тому, для нього завжди відкрита дорога, яка є недоступною для фарисея. Дорога покаяння, відродження та виправлення.

Для насвіруючихнаближається Великий пістчас переоцінення і покаяння. Торжевствуючому в світі фарисею ми повинні протиставити митаря – людину, пізнавшу своє падіння. Нехай вічні слова притчі Христової «Всякий, хто підносить сам себе принижений буде, а хто принижує себе піднесеться» (Луки 18,14), стануть покликом для кожного з нас пізнати особисту гординю і принести достойні плоди митаревого покаяння.

прот. Степан Ярема

настоятель Свято-Андріївського храму, с. Струмівка 

Вас може зацікавити

Невимовний біль і море сліз: у селі Троянівка прощалися з полеглим у війні Захисником України

Редактор Головний

Предстоятель УПЦ розповів, у чому відмінність віри розуму та серця

Редактор Головний

17 лютого 2022 року – календар з повчанням

Редактор Головний