Довідково: Розпочинаємо публікацію думок архімандрита Феофана (Кирилюка) на тему вивчення Священного Писання. Отець Феофан вже близько 2 років курує вивчення Слова Божого разом з прихожанами Свято-Покровського храму Луцька у біблійних групах, що організовують при єпархіальному управлінні.
Мат 17:14-16: “Когда они пришли к народу, то подошел к Нему человек и, преклоняя пред Ним колени, сказал: Господи! помилуй сына моего; он в новолуния беснуется и тяжко страдает, ибо часто бросается в огонь и часто в воду, я приводил его к ученикам Твоим, и они не могли исцелить его”.
…У сімнадцятій главі Євангелія від Матвія є такий фрагмент, де учні, які чекають на Спасителя біля підніжжя гори (у цей момент на Фаворі відбуваються події Преображення), не можуть зцілити юнака.
Часто ми звикаємо до допомоги та сприяння, яке надає нам Христос у нашому духовному житті і не лише духовному. Звикаємо і в якийсь момент починаємо вірити в себе без Нього. Забуваючи, що самі мало на що здатні.
Спаситель ненадовго залишає своїх послідовників і без Нього не вдається зцілити юнака. Можна підібрати багато причин, чому це відбувається, але при прочитанні сьогодні чітко виділилося: Господи не залишай мене, будь ласка, я нічого без Тебе не можу!
Архімандрит Феофан (Кирилюк)
