Чому на питання про те, які існують заповіді, 80% хрещених людей відповідають не змовляючись: «Не вбий, не вкради»? Чому називають саме шосту і восьму заповіді Старого Завіту? Не першу, не третю, не десяту?..
Я довго розмірковував над цим і прийшов до цікавого висновку: з усіх заповідей людина вибирає ті, для виконання яких їй нічого не треба робити. «Я не вбив, не вкрав – я чудовий хлопець, і дайте мені спокій!» А сьому заповідь «Не чини перелюбу» знаєте, чому пропускають? Та дуже «незручна» в наш розпусний час заповідь. Ось і обманює себе людина, вибираючи із закону Божого тільки те, що їй зручно, і зневажаючи свідомо чи несвідомо те, що заважає їй жити по-своєму.
Юристи кажуть, що незнання закону не звільняє від відповідальності. Це правильно і по відношенню до духовного життя, і саме тому, що знання (або незнання) закону цілком залежить від нас, від нашого доброго чи злого проізволення.
Порушуючи заповіді, людина ж не Бога ображає навіть. Бог святий і осміяний бути не може. Але людина калічить власне життя і життя своїх близьких, тому що заповіді – це не якісь кайдани: ось, мовляв, і так життя важке, а тут ще якихось заповідей потрібно дотримуватися! Ні, все не так.
Заповіді Божі – це саме умови нормального, повноцінного, здорового і радісного життя для кожної людини.
Свящ. Димитрій Шишкін
