– Нещодавно мене з сім’єю запросили на природу. Ліс, прекрасна погода, чудова можливість зустрітися з творінням Божим. Моя матінка нахилилася до мене і тихо сказала на вухо: «Подивися на дітей!» Оглянувся. Сім хлопців віком 10-13 років «спілкуються між собою», в руках тримаючи кожен свій гаджет, на якому ігри або «відосикі». Не виняток і дорослі, які, виїхавши на природу, включають пісні з ютуба. Але ж, якщо відійти трохи в сторону, почуєш, як співають птахи, побачиш вогняне поле соняшників, облитих світлом призахідного сонця.
Нам стало складно сприймати натуральність. Наша їжа – консерванти, наша музика – комп’ютерна фальшивка, наші картини не в музеях, а на ютубі, знання не в голові, не здобуті ретельністю, а в «Ок, Гугл!».
З якого віку можна мати дитині телефон з інтернетом? Спочатку давайте відповімо на інше питання – а для чого він йому? Для того, щоб було звідки списувати; щоб на перерві, замість гри в «квача» або «слона», «порізатися» з якимись монстрами; прокрутити стрічку Інстаграма; щоб виставити свої фотографії з губками-поцілунками напроти дзеркала в туалеті. Як часто ваша дитина користується ТЕЛЕФОНОМ як засобом зв’язку, щоб повідомити вам про своє місцезнаходження або запитати дозвіл на свої справи? Смартфон – засіб допомоги людині в його сучасній повсякденності. Але чи часто ми з вами використовуємо його за призначенням? Якщо це складно дорослому, що вже говорити про дитину.
Батьки виправдовують себе тим, що їм треба мати зв’язок з дитиною, що зараз багато маніяків і поганих компаній. У мене в 11 класі з вісімнадцяти осіб лише у п’ятьох були мобільні телефони. У школі продавали травичку, а в нашому районі орудував маніяк-педофіл (так нам говорили), але ми вижили. Якщо на вашу дитину нападе маніяк, то перше, що він зробить – це викине телефон. Якщо ваша дитина зв’яжеться з поганою компанією, то коли побачить від вас дзвінок, просто переведе телефон в «зону недосяжності».
Ми народжуємо дітей і, звичайно ж хочемо всіляко відгородити їх від зла. Але зло – це не що інше, як відсутність Добра. А Добро – це Бог. Дитину треба навчити добродіянню. Це першорядне завдання батьків.
Святитель Іоанн Златоуст говорить: «Народити дітей є справа природи; але дати освіту і виховати їх в чеснотах – справа розуму і волі» (Уроки з виховання). Тому треба не запитувати з якого віку можна телефон чи ні, а запитувати, як привчити дитину до чесноти? Кинути всі сили на розвиток у дитини благочестя. Коли починати? «Як тільки почнуть діти приходити в розум і розуміти вчення, негайно має їм вливати молоко благочестя і в пізнання приводити Бога і Христа Сина Божого» – говорить свт. Феофан Затворник.
Нікуди ми не подінемося. Прогрес полонить нас. Рано чи пізно і наша дитина зіткнеться з ним віч-на-віч. І нам необхідно постаратися відсунути від дитини цю зустріч. Не просто, щоб її захистити, але щоб підготувати. Категорично заборонено залишати дітей біля комп’ютера або дати їм «мобілку», щоб звільнити себе для будь-яких справ. Дитину не можна загравати і заспокоювати за допомогою телефону. Не годуйте дітей під мультфільм або передачу. Безумство купувати дитині телефон, тому що він у всіх є і моя дитина не повинена відчувати себе скривдженою. Це стосується і купівлі дорогого телефону.
Намагайтеся привчити дитину до того, що інтернет – це не прірва вседозволеності, але один з БАГАТЬОХ засобів отримання корисної інформації. Всі ці обмеження будуть стискати вільну волю дитини, що природно викличе протест, якщо дитина не буде привчена до того, що іноді доводиться обмежувати своє бажання в чомусь меншому, щоб отримати більше. Свт. Феофан Затворник говорить: «Відлучаючи від своєї волі, треба привчати дитя робити добро». Намагайтеся прищепити дитині почуття відповідальності, розуміння ціни. Нехай вона живе потребами і проблемами сім’ї. Розвивайте в ній стриманість. Можна з’їсти весь пакет цукерок і посадити підшлункову, а можна поділитися з іншими і розтягнути задоволення на кілька разів. Іноді необхідно відмовитися від свого найзаповітнішого бажання, тому що: «Зараз братику (сестричці) потрібно купити куртку, без якої він (вона) замерзне». Або можливо: «Зараз ми поділимося, а собі – потім».
Як захистити дитину від швидкоплинності інтернету? Виховувати в ній духовність. Як? «Для цього нехай батьки самі представлять істинний приклад доброго життя і знайомлять дітей з тими, у яких головні турботи не про насолоди і відмінності, а про спасіння душі. Діти любонаслідувальні. Як рано вони вміють копіювати матір або батька!» (Св. Феофан Затворник). Нам здається, що ми повинні когось від чогось захищати, комусь щось забороняти. Не допоможе! Просіть у Бога розуму собі. Моліться про дітей. Принесіть до Бога своє гаряче переживання про чад. Нехай це буде вашою жертвою, подібно до Іова, який умилостивляв Бога жертвопринесенням за дітьми своїми, переживаючи, чи не згрішили вони в чомусь сьогодні (Іов. 1,5).
Наведу приклад однієї сім’ї священика. Коли отець Андрій і матінка Ольга зіткнулися з труднощами перехідного віку своїх двох старших дочок, батюшка на два тижні пішов в ліс молитися, а матушка закрилася для молитви в своїй кімнаті, практично не виходячи з неї. І батьківські молитви напоумити дітей. Ця сім’я – живий сучасний приклад християнської любові. Подивіться про них фільм «Свідоцтво про кохання».
Складно нам буде все це виконати, але «все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі» (Фил. 4,13). Нас диявол обплутав безліччю мереж не тільки духовних. Це і різні соцмережі, які при неправильному використанні також є зброєю бісівською. Допоможи нам і дітям нашим, Господи! «Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя» (Пс. 30,5)
протоієрей Іоанн Бойко
