Мені хотілося б дізнатися: коли, ким та як встановлений звичай на Пасху пекти паски з квасного тіста та готувати сирну паску. З якого часу християни почали святкувати Пасху не за законом Моїсеєвим, а за своїм?
Відповідає Ієромонах Іов (Гумерів):
Старозавітній пасхальний ангець – прообраз Іісуса Христа, Який приніс Себе на Хресті в Жертву для спасіння світу. “Пасха наша, Христос, заклан за нас” (1Кор.5:7). Назва старозавітної пасхи походить від євр. пэсах – проходити повз, перескочити. Святі отці змінили у слові дві приголосних (замість phaska зробили pascha). У результаті назва новозавітної Пасхи здобула іншу етимологію: від грец. дієслова pascho – страждати.
Пасха (Воскресіння Христове) є першим серед християнських свят не тільки у значенні, але і в часі. Його святкували учні від самого моменту цієї величнішої події та заповідували всім віруючим. Св. апостоли встановили час святкування християнської Пасхи: “Якщо хто, єпископ, або пресвітер, або диякон святий день Пасхи перед весняним рівноденням з іудеями святкувати буде, нехай буде позбавлений священного чину (Апостольські правила. 1:7).
Звичай готувати до цього світлого свята солодкий, здобний високий білий хліб (паску) та солодку сирну страву у формі чотиригранної піраміди (у Требнику ця їжа названа – молоко загустіле) виник не раніше 16 століття.
