| Седмиця 14-а після П’ятидесятниці. Глас 4. День пісний. |
 Дозволяється їжа з олією.
|
Передсвято Різдва Пресвятої Богородиці.
Мч. Созонта
(бл. 304). 
Свт. Іоанна, архієп. Новгородського (1186). Прмч. Макарія Каневського, архім. Овруцького, Переяславського (1678). Прп. Макарія Оптинського (1860).
Апп. від 70-ти Євода (66). і Онисифора (після 67). Мч. Євпсихія (II). Прп. Луки (після 975). Прпп. Олександра Пересвєта і Андрія Ослябі (1380). Прп. Серапіона Псковського (1480).
Сщмчч. Петра і Михаїла пресвітерів (1918). Сщмчч. Євгенія, митр. Горьковського, і з ним Стефана пресвітера і прмчч. Євгенія, Миколая і Пахомія (1937). Сщмч. Григорія, Василія пресвітерів, прмч. Льва (1937).
Євангельські Читання
Гал., 201 зач., II, 6-10. Мк., 20 зач., V, 22-24, 35 – VI, 1, і за суботу (під зачало): 1 Кор., 130 зач., IV, 1-5. Мф., 93 зач., XXIII, 1-12. Мч.: Єф., 233 зач., VI, 10-17. Ін., 52 зач., XV, 17 – XVI, 2.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У Євангелії є такі слова, що воскресивши дочку Іаіра, Господь “суворо наказав
батькам її, “щоб ніхто про це не знав”.
Цим нам вказано: не шукай слави і вуха твого не направляй на слухання похвал людських, хоча і справи твої такого роду, що приховати їх ніяк.
Роби, що змушує тебе робити страх Божий і совість, а до мови людської будь таким, як ніби її зовсім і немає. І за душею дивись: адже скоро вона мало-помалу схиляється на цю сторону, повертай її назад, як потрібно.
Бажання, щоб люди дізналися, зароджується від бажання похвали. Коли буде похвала, тоді ціль буде досягнутою; а це підриває енергію та припиняє похвальну діяльність, відповідно, і продовження похвали.
Виходить, що той, хто бажає, щоб люди знали про його добрі справи, – сам собі зрадник. Що люди хвалять добре, вони справу роблять – бо що хороше, то як його не хвалити?
Але ти про це не думай, і не чекай, і не шукай. Послабиш себе у цьому – зовсім зіпсуєшся. Одне послаблення потягне за собою друге.
Почастішання справ однакових перейде у характер, і будеш хвалолюбцем. А коли дійдеш до цього, то вже не всі справи будуть твої похвальними, а похвали стане менше.
Через нестачу зовнішніх похвал розпочнеться самовихваляння, яке Господь назвав сурмлінням перед собою. Це ще гірше. Душа стає тоді дріб’язковою, яка гониться за однією мішурою, від якою вже нічого доброго не слід чекати.
