3 C
Lutsk
Субота, 16 Жовтень, 2021
Запитання священнику Основи православ'я

Поради святих про те, як налаштуватись на молитву у храмі?

11Де скарб ваш, там буде і серце ваше. 

(Мф. 6, 21).

 

Нехай підперезані будуть вам стегна, а світла ручні позасвічувані! 

(Лк. 12, 35).
***

Можна і в храм внести свій дім, тобто думки про життєві турботи; можна і в дім внести храм, тобто згадки про священні піснеспіви та повчальне читання.

Яків (Вечерків), архієпископ Нижньогородський (1792-1850).

***

Говорять, що храм нудний. Нудний, тому що не розуміють служби! Нудний, бо не дбають про нього. Ось він і здається не своїм, а чужим. Хоча би квітів принесли або зелені для прикрашання, взяли б участь у клопотах прикрашання храму – не був би він нудним.

Преподобний Анатолій Оптинський (Потапов) (1855-1922).

 

***

Щоб насолоджуватися Богослужінням, треба його розуміти, а для цього добре, хоча більш складне для розуміння, наприклад, канон, прочитувати перед службою вдома. Я знав одного високопосадовця, який зазвичай перед церковним богослужінням збирав усю сім’ю, читав та пояснював канон, кафізми, ті молитви, які співаються на всенічній. І всі, хто слухав його, потім стояли у церкві з більшою увагою, і служба проходила непомітно.

Правильним признаком омертвіння душі є уникнення церковних служб. Людина, яка холодіє до Бога, спочатку уникає ходіння в церкву, спочатку старається прийти до служби пізніше, а потім і зовсім перестає відвідувати храм Божий.

Преподобний Варсонофій Оптинський (1845-1913).

 

***

Привчайся помаленько не розсіюватися. Для цього старайся уважно прислухатися та вникати у сенс читання та співу. Також частіше згадуй про смерть, суд Божий та про вічні муки. І не давай свободи своїм очам. Більше поглядай на свої ікони, а на людей дивитися душешкідливо.

Преподобний Йосиф Оптинський (1837-1911).

 

***

Стоячи у церкві, на сторони не озирайся і як хто стоїть або молится, не дивись, так і з фарисеєм не осудишся, тому що прийшов ти не судити, а в Бога Судді та Серцевідця милості просити. Але дивись з умиротворенням до єдиного вівтаря, де Свята Жертва приноситься, і митаря наслідуючи, про свої гріхи помолись милостивому Богу, говорячи: Боже! Милостивий будь мені, грішному (Лк. 18. 13).

Сміху та розмов дуже остерігайся, тому що той, хто, стоячи у церкві, сміється або розмовляє, не тільки не умилостивлює Бога, але і дуже дратує, бо не віддає честі святому місцю та інших спокушає і заважає іншим молитися.

Святитель Тихон Задонський (1724-1783).

 

***

Ми, теперішні християни, не відчуваємо сили викуплення, яке звершив Господь наш Іісус Христос, від того ми такі погані, бездушні, від того ми так легко дивимось на гріх, від того ми не розуміємо церковних служ, особливо Божественної літургії, та нудьгуємо на ній.

Священномученик Арсеній (Жадановський), єпископ Серпуховський (1874-1937).

 

***

Хоча б на цей час забудь про суєту і турботи щоденного життя. Будь як ангел, повний думкою тільки про Бога та про служіння Йому. Адже тут зараз Він присутній та благословляє тебе.

Священномученик Серафим (Звездинський), єпископ Дмитрівський (1883 бл. 1937).

 

***

Ми прийшли до церкви. А для чого прийшли? Чи для того, щоб скористатися чимось для спасіння душі або почути що-небудь спасительне для себе? Навряд. Ми і прощення гріхів просимо тільки, здається, для того, щоб спокійніше нам було тут жити, а не для того, щоб у майбутньому житті спокоєм вічним насолоджуватися. Вічний спокій, вічне життя, Царство Небесне, вічне блаженство, о, як мало нас це хвилює!

Про те, як нам провести день, який весь складається з якихось дванадцями годин, ми ж набагато більше думаємо, турбуємося, аніж про те, як ми будемо проводити життя майбутнє, яке будуть тривати безкінечні віки!

Протоієрей Родіон Путятін (1807-1869).

 

***

Звичка вбиває благоговіння, та увага гине від того ж, особливо у служителів храму: священників, читців, хористів. Варто тільки послабити увагу, як мало-помалу приходить звичка. Під час першого богослужіння охоплює священний страх. Але після приходить безстрашність та невідчуття святості місця. Це біда, наслідками якої є охолодження віри і навіть відпадання від Церкви. Знаю твої справи; ти не холодний, не гарячий; о, якщо б ти був холодним, або гарячим! Але, оскільки ти теплий, а не гарячий і не холодний, то викину тебе з уст Моїх (Откр. 3. 15,16). Бійся цієї хвороби і при перших симптомах спіши подолати теплохолодність, яка находить. Як? Щирим покаянням.

Архімандрит Харалампій Васілопулос (XX століття).

 

***

Деякі з нас ідуть до храму, стоять у ньому без належних почуттів, без благоговійної усвідомленості святості цього місця. Від того наша душа не виносить з храму радісних вражень; ми її внесли грішною у храм, а з храму виносимо ще грішнішою. Наслідком зовнішніх молитв, очевидно, буде не радість, а смуток, озлобленість та відчай. Таким чином, для знайдення невимовної радості треба мати моральну підготовку, тобто мати у душі охоту та бажання усвідомити свою нечистоту та гріховність, покаятися, смиритися.

Протоієрей Валентин Амфітеатров (1836-1908).

 

***

З молитвою легко та радісно бути у церкві та непомітно пройде час. А без молитви втомишся більше, аніж при найсильніших зусиллях для отримання молитви, а час пройде марно, краще сказати шкідливо: Хто не збирає зі Мною, той розтрачує.

 Ігумен Никон (Воробйов) (1894-1963).

 

***

Початок затьмарення розуму, найперше, проглядається у лінощах до Божої служби та до молитви. Або якщо душа не відпаде спершу від цього, немає іншого шляху до душевної спокуси; коли залишається вона без Божої допомоги, зручно впадає у руки противників своїх…

Преподобний Ісаак Сирін (VII століття).

 

***

Диявол спокусник. Наприклад, якщо духовній людині принести під час Божественної Літургії грішний помисел, то вона зрозуміє це, стрепениться та відгонить його. Тому диявол приносить їй помисел духовний. У такій-то, говорить він, книзі про Божественну Літургію написано те-те. Потім він відволікає увагу, наприклад, на панікадило, і людина думає про те, хто його виготовив. Або ж лукавий нагадує про те, що треба провідати такого-то хворого. Ось це так! скаже людина. Осяяння прийшло під час Божественної Літургії! розуміє, що Божественна Літургія закінчилась, а сама-то вона ніскільки не взяла у ній участі.

Старець Паїсій Святогорець (1924-1994).

 

***

У церкві інший раз ні те, що співається, ні те, що читається, не чується або не розуміється; у такому разі – стійте перед Господом та творіть молитву Іісусову.

Святитель Феофан, Затворник Вишенський (1815-1894).

 

***

Займись молитвою Іісусовою, вона стримає розум від поневіряння, ти зробишся набагато зосередженішим, глибшим, набагато краще будеш приділяти увагу читанню та піснеспівам церковним разом, неодмінно та поступово навчишся розумної молитви.

Святитель Ігнатій (Брянчанінов) (1807-1867).
Переклад з рос. Любові Максимчук

Вас може зацікавити

Коротко про те, що допоможе побороти нам злі помисли та пристрасті

Редактор Головний

«Проповідуй покаяння». Митр. Анафасій Лімасольський –пастирю

Редактор Головний

Духівник. Як обрати?

Редактор Головний