У бабусі всі стіни обвішані і заклеєні іконами. Дерев’яні, металеві, багато паперових. Це нормально? Скільки взагалі ікон має бути в домі? Чим більше – тим краще?
Ксенія Філоненко
Відповідає протоієрей Володимир Долгих:
– Святі отці вчать, що «..Всяку річ прикрашає міра. Без міри перетворюється на шкоду і шанується як прекрасне» (преп. Ісаак Сирін). Навіть найкорисніше і потрібне може принести шкоду, якщо збирається, зберігається і/або використовується без міри. Цей закон стосується як мирських питань, так і духовних аспектів людського буття. У тому числі і безмірного збирання в будинку ікон.
Звичайно, міра у всіх своя, але обклеювання стін будинку паперовими іконами, що запилюються потім там роками, ніякого відношення до благочестя не має. І добре б зрозуміти це для себе.
Відомий богослов В.М. Лоський пише, що ікона – це місце, де Божественна благодать з’єднується з людським мистецтвом, а тому вона вимагає до себе поважного і трепетного ставлення. Ось тут і постає питання про сенс, або швидше безглузде формування домашніх «іконостасів» із сотень літографічних ікон, що мільйонними тиражами штампуються в друкарнях.
Я розумію, що писана ікона – річ досить дорога, але ж можна й вишиту ікону придбати, або зробити самому, або когось попросити. Або ж вибрати гарне літографічне зображення улюбленої ікони й оформити його у ківот. Мені здається, це буде набагато краще й цінніше.
Головне не забувати, що ікона – не оберіг і не має «магічних» властивостей, а тому їх кількість ніяк не впливає на наше життя.
Згадаймо ще слова преподобного Іоанна Дамаскіна про те, що «честь, яка віддається образу, переходить до першообразу», тобто перед іконою потрібно молитися. А кому ми, як правило, молимося? Христу, Богородиці, ангелу-хранителю і ще одному–двом улюбленим святим. От нехай їх ікони й будуть у домі, щоб не вийшло, що образи угодників Божих висять на стіні або стоять на поличці, але без честі, так, для проформи.
Загалом, я думаю, що відповідь зрозуміла: краще буде від молитви перед образами, а не від безлічі самих образів.
