19.5 C
Lutsk
Понеділок, 4 Липень, 2022
Всі новини Проповіді

Проповідь у неділю перед Різдвом Христовим, святих отців

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Дорогі браття і сестри!  Свята Церква, вступаючи в передсвяткові дні Різдва Христового, кожен день готує нас до зустрічі з Христом Спасителем. Як в древні дохристиянські часи Господь укріпляв слабку віру людей, так сьогодні Церква, як любляча мати, укріпляє нас в перед чисті дні Різдва Христового.

Минулий воскресний день свята Церква святкувала пам’ять святих праотців. Сьогоднішній воскресний день вона святкує пам’ять святих отців. Сьогодні ми слухали із уст апостол Матфея імена святих праотців і отців, від Авраама до Різдва Христового. Цей період включає у себе 2000 років.

Буває так, що, відкривши Новий Завіт, людина зустрічає цей довгий перелік імен, і не може зрозуміти, навіщо їй треба знати, хто від кого народився, та на цьому знайомство з Євангелієм закінчується. Нам потрібно додати зусилля, щоб зрозуміти цей текст. Він кличе нас до розуміння і до пошуків.

Родовід Ісуса Христа знаходиться на самому початку Нового Завіту. Це ніби місток між Старим Завітом і Новим. Апостол  Матфей писав Євангеліє для євреїв. Починаючи розповідь, він одразу визначає контекст. Він доводить, що Ісус Христос — це сповнення обітниць, які Бог давав ще Аврааму при ухваленні Завіту. Показує, що Ісус — це вінець усієї священної історії, тобто історії взаємин Бога і людства.

Щоб наголосити на винятковості Ісуса, Апостол Матфей розподіляє родовід на три групи по чотирнадцять імен: від Авраама до Давида, від Давида до Вавилонського полону і від полону до Христа. Три групи по чотирнадцять.

Всі ті покоління жили вірою в грядущого Христа . Ми ж віруємо в воплощенного Христа Бога . Попередні покоління жили вірою, ходили у темряві незнання, а ми живемо у часи Божественої благодаті  і істині, ходимо у світлі Христовім . Всі ці люди жили надією на майбутнє. І ця надія їх спасла . Ми володіємо істиною, Божественою любов’ю, маєм Животворче тіло і кров Божественого Агнця, маємо Таєнства благодатних дарів Божих .

Кожен нехай спитає себе: чи живе він відповідно до обітниць, які були дані в Хрещенні? Чи бере він участь у святій Євхаристії — трапезі Нового Завіту Божого? При чому не час від часу, а регулярно, наприклад, кожної неділі? І найголовніше — чи дотримується він заповідей Божих у повсякденному житті? Чи поважає людей? Чи чесно працює? Любов до Бога перевіряється та випробовується ставленням до ближнього — до будь-якої людини, що поруч із нами. «Що створили цим меншим — Мені створили», — каже Господь. Ми можемо творити ближнім і добро, і зло. Тому постійно треба запитувати себе і аналізувати: ми, що покликані до таких висот — чи не ображаємо Бога своїм життям? Практика життя — це і є перевірка нашої участі в Завіті. Саме такої вірності чекає від нас щедрий Бог. Амінь.

Прот. Олександр Григоренко,

 

Вас може зацікавити

18 лютого 2022 року – календар з повчанням

Редактор Головний

Єпископ Афанасій очолив Божественну літургію у день престольного свята Свято-Покровського храму Луцька

Редактор Головний

Чому після Пасхи ми згадуємо євангельські зачала про розслабленого, самарянку та сліпого

Редактор Головний