1 березня, п’ятниця. Седмиця-загальниця.
Вмч. Феодора Тирона (близько 306). Прав. Маріамни, сестри ап. Филипа (I). Знайдення мощей мч. Мини Каллікелада (867–889). Прп. Феодора мовчазного, Печерського, в Дальніх печерах (XIII). Сщмч. Єрмогена, патр. Московського і всієї Русі, чудотворця (1612). Сщмчч. Михаїла Нікологорського, Павла Косминкова пресвітерів (1938); мц. Анни Четверикової (1940).
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: 1 Ін. 2:7-17 (зач. 70). Вмч.: 2 Тим. 2:1-10 (зач. 292). Єв.: Мк. 14:3-9 (зач. 63). Вмч.: Ін. 15:17-16:2 (зач. 52).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
«І світ минає, і похоть його» (1 Ін. 2:17). Хто цього не бачить? Все тече довкола нас: речі, особи, події; і ми самі протікаємо. Тече і похоть (пожадливість) мирська: ледве скуштуємо насолоди від задоволення її, як зникає і та й інша; женемося за іншою – і з тією те ж; женемося за третьою – знову те саме. І ніщо не стоїть, все приходить і відходить. Що ж? Невже немає нічого постійного? Є, каже тут же Апостол: «Той, хто виконує волю Божу, перебуває повік» (1 Ін. 2:17).
Світ, такий плинний, як стоїть? Хоче Бог, і він стоїть. Воля Божа є непохитною і незламною його основою. Так і з людей, хто стане твердо у волі Божій, стає стійким і твердим. Б’ються думки, поки хто ганяється за минущим. Але якщо хтось напоумиться і повернеться на шлях волі Божої, думки і починання починають приходити до ладу. Коли ж, нарешті, встигне він набути навички в цьому способі життя, все в нього, і всередині і ззовні, входить у спокійний лад і безтурботний порядок. Почавшись тут, цей мир глибокий і безтурботність незворушна перейде і в інше життя і там перебуватиме вічно. Ось що є серед загальної течії навколо нас, неплинного та постійного в нас – виконання волі Божої.
