В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Дорогі брати і сестри, протягом всього богослужбового року ми збираємось в храм для молитви. Молимось за здоров’я своє і своєї сім’ї за мир, благополуччя, за близьких і далеких і за мир у всьому світі. Але є особливі дні, коли св. Церква кличе нас до храму, щоб помолитись за упокій людей, які уже відійшли до Господа, такі дні називаються поминальні суботи.
Чому заупокійна молитва важлива для нас? Це тому, що кожен із нас в душі своїй відчуває, що житиме вічно і життя не обмежиться тільки земним.
Господь у св.Письмі сказав: “Бог не є Бог мертвих,а живих,бо у нього всі живі” (Лк.20.34). Ці слова наштовхують нас на роздуми про великий задум нашого творця нарахунок нас із вами. Чому ми існуємо, як ми живемо і яка ціль перебування нашого тут на землі? Відкриваючи сторінки св. Письма, ми знаходимо для себе відповіді на всі ці запитання. Комусь вони до вподоби і людина знаходить ціль свого існування у добрі і любові, а хтось не вважає за потрібне жити згідно слів христових.
Отже, дорогі во Христа брати і сестри, кожен християнин, який тверезо оцінює своє життя, розуміє, що земне життя не є вічним, як казав псалмопівець Давид 70-т від сили 80-т земних років. І наша участь в житті майбутньому напряму залежить від життя земного. Але зазвичай ми живемо тут за правилами своїх примх і бажань. А Господь кожного із нас застерігає і навчає у притчі про багатія який будував комори, і сказано було нерозумному чоловікові: “Безумний! Сьогодні в ночі душу твою заберуть в тебе”.Збирайте скарби, які не вкрадуть і не їсть їх тля. Сказав Господь.
Цими скарбами є наше благочестиве життя, братська любов і, що найголовніше, любов та вдячність нашому творцю.
То чому ми йдемо в храм в день поминальної суботи? Причина у всіх одна – наш нетлінний скарб, любов до ближнього. Попри те, що наш розум говорить нам, що цих людей вже немає поруч, але душа знає, що під час молитви ми Божою Благодаттю спілкуємося із усопшими братами і сестрами. Під час цієї молитви земна і небесне церква стають молитовно єдиними.
Звісно, ми молимося за усопших постійно, але особливої сили наша молитва набуває в дні, коли св. Церква просить усіх зібратися для спільної молитви у батьківську суботу. Соборна сугуба молитва має велику силу перед лицем Господа, коли ми всі збираємось вшанувати пам’ять наших близьких, і просимо зробити їх учасниками вічного життя, куди і самі хочемо попасти як прийде наш час.
Дорогі брати і сестри, ми на цій землі лиш гості і проходимо кожен свій шлях по своєму. Рано чи пізно і ми відійдемо перед лицем нашого творця, і вже наші нащадки прийдуть до храму Божого помолитись за нас.
Для того Господь і започаткував Церкву Святу, щоб ті хто, увійде в неї, утішились, а хто житиме в ній, не помруть ніколи. Наш владика і Бог необмежив наше життя лише земним Він дарував нам вічність. Ми в це віримо, ми цього прагнемо і кожної літургії молимось словами із Символа Віри: “Чекаю воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь”
Свящ. Василь Махновець,
настоятель храму Всіх Святих с. Довжиця
(Старосільський благочинний округ)
