3 C
Lutsk
Субота, 16 Жовтень, 2021
Проповіді

Проповідь у день пам’яті Великомучениці Катерини

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

У сьогоднішній день Церква Христова вшановує пам’ять святої Великомучениці Катерини! Дувуємось ми нині, дорогі браття-християни, з того, що написано у житті святої, особливо, коли порівнюємо його з життям молодих людей нашого часу.

Коли гонитель імператор Максиміліан відвідав Олександрію, місто, у якому жила Великомучениця Катерина – дочка намісника – дівчині було майже 20 років. Уже в той час багато жителів Олександрії були таємними християнами, навіть дружина намісника, який мав би проводити язичницьку політику імператора, була таємною християнкою. Саме вона й виховала у християнстві свою дочку і прищепила її душі таке сильне почуття віри, що коли все місто разом з імператорам приносило жертву ідолам, дівчина перед лицем імператором сповідувала свою віру.

Переляканий імператор був здивованим почутим. Слова Катерини були дуже мудрими та сильними, оскільки мала від Бога великий дар красномовства. Відразу ж після почутого імператор став спокушати Катерину багатством та славою. Він хотів забрати її до Риму, оскільки був засліплений її розумом та природною красою. Але великомучениця відмовилася від пропозиції і ще з більшою ревністю сповідувала свою віру в Господа.

Навіщо було йти до імператора? Що підштовхнуло цю молоду дівчину на цей, як здавалося б, безумний вчинок? Та вона зробила цей крок, за що довелося перетерпіти муки аж до того моменту, поки їй не відрубали голову.

Те, що зробила Катерина, з точки зору людей сьогодення, – безумство. Вона мала, їй тільки потрібно було насолоджуватись життям. Щастя, гроші – усе було у її розпорядженні. Але вона не просто відмовилась від цього усього, але й вибрала смерть разом з тими, хто горів на цих страшних вогнищах, де приносили жертви ідолам.

Чому ж вона це зробила? Що надавало їй сили? Ніяка світська теорія чи філософія не може дати сил і рішучості це перенести. Перед лицем фізичних мук зникають усі переконання. А вчинила вона так, бо була християнкою не тільки за поглядами, а й за духом. Вона мала досвід живого спілкування з Богом, спілкування з Христом було таким реальним, як ми зараз бачимо один одного поруч біля себе…

Саме Христос для неї був найбільшою цінністю, за словами апостола: “Бо для мене життя – то Христос, а смерть – то надбання” (Флп. 1:21). Саме Христос давав їй радість, мир, довготерпіння, яке перевищує увесь всесвітній добробут. Тому в її голові не було й думок про те, щоб зрадити Христу, не було думок про те, щоб розлучитись з тим внутрішнім світом, тим справжнім багатством, який їй дав сам Бог. Вона своїми подальшими вчинками засвідчила істинну присутність Божественної благодаті у її житті.

Життя святої великомучениці є для нас великим прикладом. Тому що й сьогодні у світі, як і у всі часи християнства, присутні велика кількість спокус: грошима, владою, кар’єрою, придбанням різних речей, які б виділяли нас серед інших, деяким навіяним положенням нас у суспільстві на тому чи іншому життєвому щаблі.

Як же ж багато спокус? І часто падаємо, спокушаємось, часто, не відрікаючись від своєї віри, а поєднуємо одне і друге. Але ж і свята могла б поєднати, але вона цього не зробила. Вона ж могла і далі бути таємною християнкою і посміхатись в очі всім гонителям. Вона жила в багатій родині, але й це не заважало мати їй реальний досвід життя з Богом. І коли постало питання про те, що у її житті є найголовнішим, вона рішуче дала відповідь. «Где сокровище ваше, там и сердце ваше» (Мф. 6, 21). Скарбом Катерини був Христос, а не ті блага, котрі оточували її. І сам Бог дав їй ту силу духа, яка підтримувала її під час мук. Ось чому ми через 16 століть згадуємо про неї, як про великого генія духа – героїню духовну.

У честь святої Катерини на Русі будувались храми, міста та села, не на честь цариць, а на честь святої, щоби під її молитвами проходило життя людей, щоби у людей був орієнтир, йдучи яким усі люди, незалежно від його статусу – знатний і бідний – мав би можливість віднайти велику силу духу, яка може зробити з простої людини генія духа, тобто ту людину, яка дієво живе з Богом.

Тому навчимось у цієї тендітної і непереможної Катерини і в інших багатьох мучеників, жити без страху в небезпечному світі. Навчимось без страху очікувати всього, що може статись з нами, боятимемось тільки одного – щоб у наших серцях не померла віра в Бога, щоб не стала вимирати любов у наших серцях, боятимемось того, щоб не перестати нам бути вірними до кінця у цей складний час.

Свята Великомученице Катерино, допоможи нам у нашому житті, допоможи нам перейти всі скорботи, незгоди та спокуси, укріплюючись силою духу, без якої не буває перемог у людському житті.

У терпінні та твердій вірі спасатимемо свою душу від погибелі, і тоді тисячі спасуться навколо нас, бо за словами прп. Серафима Саровського: «Стяжи мир і біля тебе спасуться тисячі».

Храни нас Господь і Мати Божа молитвами святої великомучениці Катерини! Амінь!

Прот. Рустік Капауз,

клірик Свято-Марії Магдалинівського храму, м. Луцьк

 

Вас може зацікавити

Проповідь у неділю перед Різдвом Христовим, святих отців

Редактор Головний

Проповідь у день Різдва Христового

Редактор Головний

Проповідь у неділю сиропусну (Прощену)

Редактор Головний