22.2 C
Lutsk
Понеділок, 20 Травень, 2024
Всі новини Проповіді Публікації

Проповідь у другий день Великого посту

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!

 Православний християнин живе від Пасхи до Пасхи. Немає нічого більш значного в його житті, як переживання страждань Христових і світлого Його воскресіння. Але щоб гідно зустріти цей «праздників праздник і торжество із торжеств», Свята  Церква встановила час покаяння – святу Чотиридесятницю.

Весь склад богослужіння цього періоду далекий від урочистості, чутні лише рідкісні удари дзвону, що кличуть до покаяння. Читання в храмі переважає над співом. Радісне Євангеліє замінюється більш суворим читанням Старого Завіту. Але найголовніша відмінність великопостного богослужіння полягає в тому, що на седмиці не буває урочистої і повної Літургії; тільки по середах і п’ятницях у молитовній тиші здійснюється літургія Передосвячених дарів. У ці дні в храмі часто повторюється покаянна молитва пророка Давида «Помилуй мене, Боже, помилуй мене» і слова розбійника на хресті «Помяни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє». Багаторазово повторюється молитва преподобного Єфрема Сірина. Канон святого Андрія Критського нагадує нам безліч подій з старозавітної і новозавітної історії – від гріхопадіння Адама до вознесіння Христового і апостольської проповіді і тим спонукає наші душі до покаяння та сліз. У цьому каноні Свята Церква закликає нас визнати, що гріх дійсно затьмарив і поранив нашу душу . Церква кличе нас встати від гріховного сну:«Душе моя, душе моя, встань, чого спиш? Кінець наближається і ти стривожишся.Пробудись,щоб помилував тебе Христос Бог,що скрізь є і все наповнює».

Побачити гріх, визнати його «язвою», яка роз’їдає нашу душу, зненавидіти і гірко оплакати його, а головне – не приховати його в глибинах душі, не приховати його від Всевидячого Ока, але прийти до Христа, стукати в двері Його милосердя – ось сенс покаяння. Пробудивши душу від гріховного сну, Свята Церква переконує її звернутися до Господа і відкрити Йому свої гріхи.

На превеликий жаль, час Великого посту багатьма нами сприймається як сумний та важкий період. Кажуть, що час високих подвигів минув, адже ми живемо не в монастирях і не в древні часи, коли легше було дотримуватися постів. А в наших умовах піст є необов’язковим. Але це не так. Дотримання суворого посту повинно бути для повернення втраченого Раю. Якби піст був нам непотрібний то Православна Церква не встановила б його. Хто турбується про душу, той розпочинає постити, і чим сильніше турбується, тим суворіше він постить. Хто ж відвертається від посту, тому, мабуть, байдуже спасіння.

Піст – невід’ємна частина нашого життя. «Піст, – вчить святитель Василій Великий, – охороняє немовлят, уцеломудрює юного, робить поважним старця …».«Піст – це безкровне мучеництво, – говорить старець Арсеній Афонський. – Хто переміг черево, той їсть на землі небесну їжу».

Однак сам піст ще не може принести людині душевний мир і спасіння. Немає і не буде користі від посту, який дотримується з фарисейством та лицемірством, і проявляється лише в зміні продуктів. Тому неправильно вбачати тільки в утриманні від їжі користь посту і не брати до уваги піст духовний. Піст тілесний – це лише засіб в боротьбі з гріхом. Головне –це молитовний, покаянний стан душі, якого набуває християнин під час посту. Піст тілесний – це тільки засіб посту духовного, а духовний піст – це засіб до «набуття благодаті Духа Святого», як вчить преподобний Серафим Саровський. Тому необхідно тілесне утримання з’єднувати з утриманням духовним. «Хто ненавидить брата свого, – вчить преподобний Єфрем Сірин, – той перед Богом такий самий, як і черевоугодник … Хто постить і гнівається, той ненавидить Бога і спасіння далеко від нього».

Святитель Іоанн Златоуст говорить, що «заслуга посту становить не утримання від їжі, але утримання від гріхів, тому, хто обмежує піст тільки утриманням від їжі, той найбільше безчестить його. Яка користь від посту, коли ми утримуємося від риби та м’яса, а братів своїх поїдаємо? ».

Дорогі браття і сестри! Якщо ми всією душею і серцем сприймемо мудрі і спасительні настанови про піст Святої Православної Церкви, то уподібнимося «мудрим дівам», які своєчасно приготували єлєй в посудинах своїх для гідної зустрічі майбутнього Жениха – Господа нашого Іісуса Христа. Амінь.

Протоієрей Ростислав Сапожник,

настоятель Свято- Хресто- Воздвиженської релігійної громади

с.Угринів (Горохівське благочиння).

Вас може зацікавити

Зі сльозами на очах, скорботою та біллю: У Вишневі поховали захисника Петра Гаражджука, який загинув за Україну

Редактор Головний

Напередодні Неділі 25-ї після П’ятидесятниці Архіпастир очолив всенічне бдіння у кафедральному соборі

Редактор Головний

У Колках в молодіжному центрі “ІКОС” провели інформаційно-просвітницький захід

Редактор Головний