Благословена Ти між жінками,і благословенний
Плід утроби твоєї (Лк 1.42)
Во імя Отця, і Сина, і Святого Духа.
Дорогі брати і сестри, православні християни особливо прославляють Діву Марію. Бо вона для нас Пресвята, Пречиста, Преблагословенна.Та, яка сподобилася стати матір’ю нашого Господа. І вибрана була на велику місію служіння не випадково. А тому, що освятила себе молитвою, смиренням і добрими справами. Стала достойною, щоб народити Спасителя для всього світу.
Божа Матір є для нас джерелом радості і подвигу. Саме через неї ми знаємо багато євангельських подій про дитячі роки Ісуса. Лише Вона в глибині серця пам’ятала з’явлення Архангела під час благовіщення.
Народження у Вифлиємі, дитячі роки маленького Ісуса, щорічна подорож до Ієрусалиму – і ще багато подій, які складала і берегла в своєму серці.
Діва Богородиця після Воснесіння разом з апостолами проповідувала Христа. А коли скінчилося земне життя, відійшла у вічність до свого божественого Сина.
Та Пречиста не залишила людство, а й далі показує свою допомогу. Подібно, як на весіллі в Кані Галілейській, де саме Її молитвами і проханням було звершене перше чудо.
Живим сідченням турботи і заступництва Пресвятої є образи, ікони Божої Матері. Велика кількість ікон, таких як Волинська, Зимненська, Погинська, Афонська, Казанська – це живе свідчення заступництва, що в той чи інший важкий період Божа Матір зі своїм віруючим народом.
Сьогодні ми вшановуємо Діву Марію і її зображення – ікону Почаївську. Цей образ відомий нам з 17 століття, коли відомий грецький митрополит Неофіт, подорожуючи нашою країною, залишив ікону Анні Гойській у дар за гостинність і теплу зустріч. Довгий період невелика ікона була сімейною, родинною цінністю. Та з часом почали помічати дивні речі. Ікона змінювалася,світилася. Передання говорить, що Анна Гойська багато молилася перед цим образом, і її брат прозрів від сліпоти. Після цього ікону торжественно з хреним ходом перенесли до Почаївського монастиря.
Вшанування ікони 5 серпня приурочено до дня визволення від турків. Історія описує наступне. Влітку 1675 року турки підступили до Почаєва. Віруючі люди і монахи розуміли, що надіятися на невеликі камяні огородження марно. Тоді ігумен Іосиф закликав усіх до молитви. Перед іконою люди слізно молилися і всю надію покладали на Пречисту. З самого ранку турки штурмували монастир. Аж ось високо в небі всі побачили Божу Матір, яка покривала православних християн. Турки почали випускати стріли в Пречисту Матір, та дивним чином вони поверталися назад до тих, хто стріляв. У панічному страху турки вбивали одні одних, після чого відступили.
Це лише короткий приклад допомоги Небесної Цариці. А скільки перед іконою було пролито сліз, молитов, прохань. Тисячі тисяч людей щоденно приходять в Лавру, щоб приклонитися до чудотворної ікони.
За довгу історію монастир був під уніатами, свого часу атеїсти знищували все святе. Багато зазнала ікона випробовувань і через людей. Та Божа Матір через її ікону смиренно споглядає на нас, надіючись, що залишимося вірні її Пречистому Сину.
Сьогодні приємно спостерігати, як на свято Почаївської ікони люди ринуть до Лаври. Через нашу Волинь ішов багатотисячний хресний хід з Польщі. З нашої єпархії також відправились паломники пішою ходою. Усе для того, щоб довгою дорогою молитися, подумати про покаяння і життя, щоб пожертвувати своїм часом, покласти подвиг і прославити Божу Матір.
Тому в сьогоднішній день помолимося і прославимо нашого Господа і Його Пречисту матір, яка явилася в образі Почаївської. Амінь
прот. Георгій Віхоть,
клірик храму Всіх Святих землі Волинської,м. Луцьк.
