Во Ім`я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Сьогодні, дорогі брати і сестри, неділя 7-ма після Пятидесятниці. У цей день Церква вшановує пам’ять святої рівноапостольної Марії Магдалини. За богослужінням читаються євангельські читання Воскресного дня та посвяченного святій.
Кожний недільний день вводить нас у подію нашого спасіння – Воскресіння Господнього. Це прослідковується у всьому богослужінні. Його зміст розкриває нам цю подію і підносить молитви до Воскреслого Спасителя.
Перед тим, як відбулося Воскресіння, а через це і можливість нашого спасіння, був шлях Боговтілення і служіння Господа людям.У ньому Він найперше розкривав Божественну Любов, яка торкалася кожної людини: багатої і бідної, знатної і простої, грішної і святої. Результат став відмінним від людських стереотипів: Бог зробив простих, грішних, зневажених людей найвідомішими і найвеличнішими у нашій вірі. Серед них прості рибаки стали апостолами, прокажені –здоровими, грішники і грішниці- прощеними і святими.
У Євангелії від Луки 8 главі 1-3стіхи (уривок сьогоднішнього читання святій) ми знаходимо перші відомості про Марію Магдалину. Вона серед тих людей, які з вдячністю служать Господу. Христос зцілив не від тілесної хвороби, а від душевної , яка робила її життя доступним для дії диявола. Ця жінка для всіх була вмістилищем гріха, а значить відразою для людей, але не для Господа. Він вигнав з неї сім бісів і дарував можливість жити по-новому, з Богом, а значить з надією на життя вічне.
Час, про який розповідає Євангелист Лука, – це період, коли синагоги були вже закриті для Господа, де Він раніше проповідував, творив чудеса, зустрічаючи супротив зі сторони книжників і фарисеїв .Тому Він направився на дороги, на схили гір і на берег озера.
У цьому євангельському уривку ми читаємо імена жінок, які служили Йому. Вони різни за побутом і покликанням, але одинакові за вірою. Марія із Магдали, в якої буле темне і страшне минуле, і Іоанна, жінка Хузи, домоправителя царя Ірода. (Домоправитель був найбільш довіреним і важливим сановником дому). І ось ми знаходимо їх поруч, це одне із великих звершень Господа. Він надихає різних людей жити разом у Бозі, не втрачаючи своїх особистих якостей.
У цій групі ми знаходимо тих, допомога яких була важлива для служіння. Жінкам не дозволялося проповідувати, але вони робили все, що могли. Один старий чоботар завжди хотів стати священником, але так вийшло, що мрія його не здійснилась. У нього був друг, молодий студент богослів’я, і коли юнак вперше отримав свій прихід, старий робітник попросив про одну послугу: дозволити йому зробити для нього взуття, щоб він завжди пам’ятав, що на церковній кафедрі, куди він не зміг піднятись, стоїть священник в черевиках, зроблених його руками.
Головну роботу не завжди робить людина, яка стоїть на першому плані. Будь- який дар людини може бути поставлений на службу Христу. Багато Його важливих слуг, які знаходяться в непримітному місці, відіграють важливу роль у ділі Проповіді. І в них, за словами Апостола Павла, ми бачимо велику Силу Божу.
Про Марію Магдалину ми читаємо багато разів в кінці Євангельського повіствування. Вона з поміж всіх людей отримала милість бути свідком Христового Воскресіння. Ішла до місця поховання разом з іншими жінками, яких ми називаємо мироносицями, щоб звершити діло любові до свого учителя, не надіючись на кінцевий результат.
Євангеліє цієїнеділі, яке читалося на утрені (Іоанна 22.1-10), говорить про неї, як про ту, яка прийшла до гробу раніше інших жінок і бесідувала з Господом в саду, промовляючи слова радості: “Учителю..” Євангелист Марк доповнює (16.9), що Господь явився Марії першій.
У цьому ми можемо побачити велику Любов Божу не тільки до неї, а і до нас. Та, яка не знайшла уваги зі сторони людини, стає першою серед усіх людей, яка зустріла Воскреслого Іісуса. Тому все її життя згодом стало ділом радості свідчити про це.
По Вознесінні Христовім, коли апостоли розійшлись з Єрусалиму проповідувати в усі кінці світу, разом із ними пішла і Марія Магдалина. Як оповідає передання, вона проповідувала в Римі. Звідти переселилася в Ефес і там завершила свій земний шлях.
Ми теж є серед тих, хто живе в очікування Божої участі в нашому житті. І це найперше стосуєтьсянашої душі. Приклад святої показує про Велике милосердя Боже і Його безмежну Любов. У кожній людині через це можуть прорости плоди віри і дати великий результат її проявлення серед нашого повсякденного життя.
Благословений, хто іде в Ім’я Господнє, Бог Господь явився нам.Амінь
Прот. Олександр Мазурак,
клірик храму Всіх Святих землі Волинської,м. Луцьк.
