| Седмиця 8-а після П’ятидесятниці. Глас 6. |
 Посту немає.
|
Почаївської 
ікони Божої Матері (1675). 
Мчч. Трофима, Феофіла і з ними 13-ти мучеників (284-305). Прав. воїна Феодора Ушакова (прославлення 2001).
Сщмч. Аполлінарія, єп. Равеннійського (бл. 75).
Сщмч. Михаїла пресвітера і мч. Андрія (1938).
Ікони Божої Матері, іменованої “Усіх скорботних Радість” (із грошиками) (1888).
Євангельські Читання
Утр. – Лк., 4 зач., I, 39-49, 56. Літ. – 1 Кор., 142 зач., IX, 13-18. Мф., 65 зач., XVI, 1-6. Богородиці: Евр., 320 зач., IX, 1-7. Лк., 54 зач., X, 38-42; XI, 27-28.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Фарисеї та садукеї просили Господа показати їм знамення; а того і не бачили, що знамення у них було перед очима.
Господь сам був знаменням; Його вчення і справи ясно показували, хто ВІн; інших доказів і не потрібно було.
“Справи, які творю Я…, вони говорять про Мене” (Ін. 10, 25), говорив Він іудеям. Лице неба, соромив їх Господь, розрізнити вмієте, а знамення часу не можете.
Чому з ними таке сталося?
вони жили зовнішній життям, а в середину себе не вникали. Без зібраності, без уваги і самозаглиблення справ Божих не помітити, зрозуміти їх не можна. Теж саме продовжується і досі.
Християнство у всіх перед очима, як істинне знамення Боже, і ті, хто дивиться на Нього, не бачать того, вагаються у вірі і відступають. Очі їх втрачають здатність бачими на Ньому штамп божественності, і вони готові просити особливих знамень з неба, подібно іудеям.
Але знамення не дається і не дасться тому, що ті, хто шукає, тільки спокушалися, а не тому, щоби іти шляхом Христовим.
Ти тільки встань на цей шлях, і вже з першого кроку побачиш, що він божествений, веде до Бога і Бога до тебе наближає.
Іудеям Господь сказав: “знамення не дасться… тольки знамення Іони пророка”. І теперішніх невірних передбачив Господь, і їм підготував відповідь: “з’явиться знамення Сина Людського на небі; і тоді заголосять всі земні племена…”
