Герондо, ми чули, начебто Ви сказали комусь про те, що буде війна. Це правда?
– Я ж нічого не кажу, а ось народ говорить все, що йому заманеться. І навіть якщо я щось знаю – кому я стану про це говорити?..
– Війна, Герондо, це таке варварство!..
– Якби люди не облюбували гріх, то вони не дійшли б і до цього варварства. Але ще більше варварство – моральна катастрофа. Людируйнуються і душевно і тілесно. Якась людина сказала мені: «Люди назвали Афіни джунглями, але подивитися – ніхто з цих джунглів не йде. Всі говорять «джунглі!» і всі до цих джунглів сходяться». До чого ж дійшли люди! До стану тварин. Знаєте, як у тварин: спершу вони входять у хлів, випорожнюються, мочаться, потім гній починає розкладатися, перегоряти і тваринам стає тепло. Їм подобається в стайні і не хочеться нікуди йти. Я хочу сказати, що так і люди відчувають «тепло» гріха і не хочуть йти від нього. Вони відчувають сморід, але їм не хочеться йти від тепла. Якщо в хлів увійде новенький, то він не зможе витримати цього смороду. А інший уже звик, він постійно живе в хліву, і сморід його не турбує. А деякі, Геронде, виправдуються тим, що таке пречудове життя не в наші дні почалося. «Подивися, – говорять, – що коїлося в древньому Римі!..»
– Так, але в Римі люди поклонялися ідолам, були язичниками. І Апостол Павло (у Посланні до Римлян) звертався до язичників, які прийняли Святе Хрещення, але не позбулися ще поганих звичок. Не треба брати за зразок приклади найбільшого занепаду з кожної епохи. Сьогодні гріх ввели в моду. Подумати тільки – адже ми православний народ, але до чого дійшли! А про інші народи навіть і говорити нічого… Та найгірше те, що нинішні люди наповал захопились гріхом і коли бачать, що хтось не крокує в дусі часу, не грішить, має крапельку благоговіння, називають його відсталим. Таких людей зачіпає, що хтось не грішить. Гріх вони вважають прогресом. А це гірше за все. Якби сучасні люди, які живуть у гріху, принаймні, це визнавали, то Бог помилував би їх. Але вони виправдовують те, чому нема виправдання, і співають гріхові привітання. А вважати гріх прогресом і говорити, що моральність віджила свій вік, це, крім всього іншого, найстрашніша хула на Святого Духа. Тому, якщо хтось, живучи в світі, живе праведно, зберігає своє життя в чистоті, то це має чималу ціну. Таких людей чекає велика винагорода.
Раніше ми писали: Настають непрості часи,- прп. Паїсій Святогорець
У давні часи розпусник чи пияк навіть на базар соромився піти, тому що люди почали б над ним насміхатися. А якщо жінка підгулювала, то вона і носа з дому боялася висунути. І можна сказати, це було певною силою, яка стримувала гріх. А сьогодні, якщо людина живе правильно, якщо, наприклад, дівчина живе в благоговінні, то про неї говорять: «Та вона що, з місяця звалилася?» І взагалі: у давнину, якщо мирські люди чинили гріх, то вони, нещасні, переживали відчуття своєї гріховності і ставали трохи смиреннішими. Вони не висміювали тих, хто жив духовно, але навпаки – захоплювалися ними. А в наші часи ті, хто грішить, не почувають за собою провини. Поваги до інших у них теж нема. Все зрівняли з землею. Якщо людина не живе по-світськи, то грішники роблять з неї посміховисько.
