Не можна сказати, що любиш Бога і не любиш свого ближнього, свого брата, свого сусіда.
Хто це говорить? Святий Іоанн Богослов у своєму посланні. Фраза «Я люблю Бога» є дуже розпливчатою та узагальненою. За нею часто також ховається егоїзм.
Насправді ти можеш не любити Бога. Або думати, що любиш Його, але жити в обмані, ілюзії, брехні. І дійсно, в підступній і хитрій брехні, адже можеш надавати їй якої завгодно форми. І оскільки ти називаєш все «божественним», то цим і задовольняєшся. І не бачиш пастку, в яку ти потрапив. Ось чому святий Іоанн і всі великі святі чіткіше визначають любов. Вони змушують нас відбитися в дзеркалі: чи любимо ми нашого ближнього і як ставимося до нього! Твій ближній якраз і є критерієм для розуміння того, які у тебе стосунки з Богом.
Читати також: Я вірю, що сьогодні, прочитавши цей текст, ти візьмешся до молитви, – архім. Андрій (Конанос)
Автономні особисті відносини з Творцем зручні, а тому вони бувають проблематичними. Я один у своїй кімнаті. Я бачу й інтерпретую речі як хочу. Я оцінюю їх так, як мені подобається. Я визначаю їх так, як думаю. Бачиш, усі тут є зручності, щоб домінувало моє «я». Але коли стикнешся і поспілкуєшся з іншими людьми, тоді відкриється Абсолютна Істина. Ти зрозумієш, які у тебе стосунки з Богом. Ти усвідомиш, в якого ти віриш Бога. Тому що всім нам легко сказати: «Я вірю в Бога». Справа, однак, в тому, в якого Бога. Доведи мені це. Якщо Бог, в якого ти віриш, є істинним і якщо відносини з Ним живі і реальні, це відразу ж буде видно! З перемінення. Від полум’я серця і сяйва всього твого єства. Випромінюєш сяйво навколо себе. І в першу чергу м’якість. Не хвору якусь емоцію, а м’якість. Добро і людяність. Доказ того, що ти Божественний – твоя людяність. Розумієш?
Ми зазвичай божественним називаємо щось надприродне. Іншими словами, пов’язане з вражаючими чудесами, які поза межами природних законів. Тепер, однак, я кажу тобі, що Божественне, зрештою, глибоко людське. Я часто виступаю з проповідями, ти знаєш. І часто, коли я закінчую проповідь, люди підходять, щоб сказати мені «привіт» (це дослівно, сказати лише «привіт»).
Більшість людей говорять мені про свій біль двома реченнями, а деякі навіть декількома словами. Є й ті, які не вимовляють слів, тому що, починаючи говорити, все роблять каламутним. Вони говорять мало. І я багато чого розумію.
З книги О. Андрія (Конаноса) «У шлюбі є свої складнощі…»
переклад з новогрецької Сергія Рудька
