| Cедмиця 10 після П’ятидесятниці. | Пісний день. |
| Вмч. і цілителя Пантелеймона (305). Прп. Анфіси спов., ігумені, та 90 сестер її (VIII). Рівноапп. Климента, єп. Охридського (916), Наума, Савви, Горазда та Ангеляра (Болг.). Блж. Миколая Кочанова, Христа заради юродивого, Новгородського (1392). Свт. Іоасафа, митр. Московського і всієї Русі (1555). Сщмчч. Амвросія (Гудко), єп. Сарапульського, Платона Горних і Пантелеймона Богоявленського пресвітерів (1918); сщмч. Іоанна Соловйова пресвітера (1941). Прославлення прп. Германа Аляскинського (1970). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У притчі про двох синів другий з них моторно “сказав: іду,… і не пішов” (Мф.21:30). Це образ усіх незрілих благих намірів, які привести до виконання не вистачає потім сталості, волі й терпіння. Серце легке негайно готове на будь-яке добро, що трапляється йому, але нетверда і нетрудолюбна воля відмовляється від роблення на перших же порах. Ця неміч зустрічається майже у всіх. Як же уникнути такої неспроможності перед самим собою і перед іншими? А ось як: не починай нічого не обдумавши і не розрахувавши, що на те, що робиться, вистачить сил. Так Господь повелів у притчі про того, хто починає війну і починає будувати будинок.
У чому ж цей розрахунок? У тому, за словами тих же припливних навіювань Господа, щоб озброїтися наперед самовіддачею і терпінням. Подивися, чи є в тебе ці підпори всіх трудівників у добрі, і якщо є, починай справу, а якщо ні, то наперед запасися ними. Якщо запасешся, то, що не трапиться на шляху до наміченого, все перетерпиш і подолаєш, і розпочате доведеш до кінця. Розрахунок не те значить, що якщо важкувата справа – кинь, а те, щоб надихнути себе на всяку працю. Звідси буде виходити твердість волі і постійність діяння. І не буде з тобою ніколи того, щоб ти сказав – іду, а потім не пішов.
