| Седмиця 21-а після П’ятидесятниці. Глас 3. День пісний. |
 Дозволяється їжа з олією.
|
Ікони Божої Матері “Всіх скорботних Радість”
(1688). 
Мч. Арефи і з ним 4299 мучеників (523). Прп. Зосими (1833).
Мц. Вікторії Нікомідійської. Блж. Єлезвоя (Калеба), царя Ефіопського (553-555). Мц. Синклітикії і двох дочок її (VI). Прпп. Арефи (XII), Сисоя (XIII) і Феофіла (XII-XIII), затворників Печерських. Свт. Афанасія, Патріарха Царгородського (після 1311). Прп. Георгія (1959).
Сщмчч. Лаврентія , єп. Балахнінського, Олексія пресвітера і мч. Олексія (1918). Прп. Арефи спов. (1932). Сщмчч. Іоанна і Миколая пресвітерів (1937). Сщмч. Петра пресвітера (1938).
Євангельські Читання
Утр. – Лк., 4 зач., I, 39-49, 56. Літ. – Кол., 251 зач., I, 18-23. Лк., 56 зач., XI, 9-13. Богородиці: Флп., 240 зач., II, 5-11. Лк., 54 зач., X, 38-42; XI, 27-28.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Господь переконує до молитви обіцянням бути почутим, пояснюючи це болем серця справжнього батька, що прихильний до прохань дітей своїх.
Але тут же натякає на причину і того, чому інколи бувають не почуті або не здійснюються молитви та прохання. Отець не дасть дітям каменю, замість хліба, і змій, замість риби. Якщо ж справжній батько не робить так, тим більше не стане так робити Отець Небесний. А прохання наші нерідко схожі на прохання змій та каменю.
Нам здається, що то хліб і риба, те, чого ми просимо, а Отець Небесний бачить, що те, що ми просимо, змії та камені – і не дає цього. Батько та мати виливають перед Богом теплі молитви про сина, щоб улаштував йому краще, але разом з тим висловлюють і те, що вважають кращим для свого сина, а саме: щоб був він живий, здоровий та щасливий.
Господь чує молитву їх та влаштовує для сина їх краще, тільки не за поняттям тих, хто просить, а так, як воно є насправді для сина їх: посилає хворобу, від якої помирає син. Для тих, у кого все закінчується справжнім життям, це означає, що їх не почули, а зробили наперекір; для віруючих же, для яких це життя є тільки підготовкою до іншого життя, не може бути сумніву, що син, за якого молилися, захворів та помер саме тому, що була почута їх молитва і що для нього (сина) краще було відійти звідси, аніж залишатися тут.
Скажеш: так для чого ж молитися? Ні, не молитися не можна, але в молитва про певні предмети завжди треба тримати у думці умову: “якщо, Господи, Сам Ти знаходиш це спасительним”. Св. Іссак Сиріанин і всяку молитву радить скорочувати так: “Тобі Господи відомо, що для мене корисно: сотвори же зі мною по волі Твоїй”.
