У Православній Церкві немає і ніколи не було поняття «розвінчання».
Про це розповів протоієрей Володимир Долгих.
Священник пояснив, що це швидше «народний» термін, що позначає церковне благословення на другий шлюб. .
«Вінчання – це незабутнє таїнство і не існує ніякого чину, який його анулює. Є лише практика, коли хтось з подружжя, вже по факту пысля розпаду шлюбу, звертається до єпархіального єпископа за благословенням на вінчання вдруге, при цьому обов’язково вказує об’єктивну причину розлучення», – сказав він.
Отець Володимир додав, що причина розлучення на подобу «не зійшлися характером» не розглядається як об’єктивна.
«На жаль, молодята далеко не завжди розуміють глибину і сенс таїнства вінчання, ставляться до нього як до красивого обряду, якогось релігійному атавізм чи атрибуту культури. Від цього і виникає ілюзія, що «розвінчатися» можна також легко, як і повінчатися. Я скажу більше, в формальному плані, «розвінчатися» дійсно простіше, не потрібно «відстоювати» богослужіння, «терпіти» не завжди зрозумілий церковнослов’янський текст і моралі священика, але при цьому потрібно пам’ятати, що, в будь-якому випадку, розірвання християнського шлюбу – це завжди наслідок гріховних дій подружжя», – сказав він.
Священник вважає, що головною «речовиною», яка скріплює християнський шлюб є любов, а коли постає питання розлучення, то не варто поспішати, можливо, ситуацію ще можна врятувати.
«У щасливому союзі чоловіка і дружини любов – це не завжди задоволення і насолода, частіше – це постійна праця, але в цій праці і полягає саме щастя. Той, хто живе тільки заради себе, не може бути по-справжньому щасливим. У шлюбі чоловік спасається жертовністю заради коханої», – пояснив священник.
Він додав, що якщо від колишніх відносин залишається лише одне «попелище», а розлучення є єдиним засобом вирішення проблеми, що склалася, то Церква допускає можливість вступу християн у другий шлюб. «Але при цьому важливо пам’ятати, що дана міра – засіб поблажливості, а не норма», – наголосив отець Володимир Долгих.
