| Неділя 5 після П’ятидесятниці. | Петрів піст. |
| Тихвінської ікони Божої Матері (1383). Прп. Давида Солунського (близько 540).Прп. Іоанна, єп. Готфського (VIII). Свт. Діонісія, архієп. Суздальського (1385). Знайдення мощей прп. Тихона Луховського, Костромського (1569). Сщмч. Георгія Степанюка пресвітера (1918). Перенесення мощей прп. Нила Столобенського (1995). Нямецької (1399), Седмиєзерної (ХVII), Ліддської (Римської) (I) та Тихвінської Львівської «Сльозоточивої» ікон Божої Матері. |
Євангельські читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Гадаринці бачили дивовижне чудо Господнє, явлене у вигнанні легіону бісів, і, проте ж, усім містом вийшли і благали Господа, “щоб Він відійшов від меж їхніх” (Мф.8:34). Не видно, щоб вони вороже ставилися до Нього, але не видно і віри. Їх охопило якийсь незрозумілий страх, за яким вони бажали тільки: йди повз, куди знаєш, тільки нас не торкайся.
Це справжній образ людей, які мирно в маєтках своїх живуть. Склався біля них порядок речей не несприятливий; вони звикли до нього, ні думок, ні потреби немає, щоб змінити або скасувати щось, і бояться вони зробити якийсь новий крок. Відчуваючи, однак, що якщо прийде веління згори, то страх Божий і совість змусять їх відмовитися від старого і прийняти нове, – вони всіляко уникають випадків, які можуть довести їх до таких змін, щоб прикриваючись невіданням жити спокійно в старих звичках. Такими є ті, хто боїться читати Євангеліє й святоотецькі книги та починати бесіду про духовні речі, через побоювання потривожити своє сумління, яке, прокинувшись, почне спонукати одне кинути, інше прийняти.
