| Неділя 9 після П’ятидесятниці. | Посту немає. |
| Мц. Христини (близько 300). Блгвв. кнн. страстотерпців Бориса і Гліба, у Святому Хрещенні Романа і Давида (1015). Прп. Полікарпа, архімандрита Печерського, в Ближніх печерах (1182). Преподобномучеників Мгарських: Амвросія ігумена, Аркадія, Іоанникія, Іони, Іосифа, Никанора, Афанасія, Феофана, Серапіона, Никострата ієромонахів, Іуліана ієродиякона, Іоанникія, Германа, Назарія, Парфенія, Патапія і Доримедонта (1919). Сщмч. Алфея Корбанського диякона (1937); свв. Миколая Понгільського (1942) та Іоанна Калініна (1951) сповв., пресвітерів. Прославлення свт. Георгія, архієп. Могилівського (1993). Знайдення мощей прп. Далмата Ісетського (1994). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Господь мій і Бог мій!” – вигукнув св. апостол Фома (Ін. 20:28). Чи відчуваєте, з якою силою вхопився він за Господа і як міцно тримає Його? Не міцніше тримає потопаючий дошку, на якій сподівається бути врятованим від утоплення. Додамо, що, хто не має таким Господа для себе і себе у відношенні до Господа, той ще не вірує в Господа, як слід.
Ми кажемо: “Господь Спаситель”, – маючи на увазі, що Він Спаситель усіх, а цей каже: “Господь Спаситель мій”. Хто каже: “мій Спаситель”, той відчуває своє спасіння, що виходить від Нього. Відчуттю ж порятунку суміжне відчуття пагуби, з якої витягнув врятованого Спаситель. Відчуття пагуби за природою життєлюбної людини, яка знає, що не може вона сама себе врятувати, змушує шукати Спасителя. Коли знайде Його і відчує силу спасіння, що від Нього виходить, хапається за Нього міцно і відірватися від Нього не захоче, хоч би позбавляли її за це самого життя.
Такого роду події в духовному житті християнина не уявляються тільки розумом, а переживаються на ділі. Потім, як віра його, так і поєднання з Христом стають міцні, як життя або смерть. Такий тільки щиро гукає: “хто мене розлучить!” (Рим. 8:35).
