Вже тиждень триває Різдвяний піст і цього тижня можна підвести деякі підсумки. Якщо звичайно, є що підводити…
Адже якщо подивитися по соцмережах, що зараз турбує багатьох віруючих, то може виявитися, що діяння посту – покаяння, увага до своєї душі, боротьба з пристрастями, турбота про ближнього – займає далеко не перше місце.
Вакцинація, політика і військові чутки зараз в топі. У той самий час, як духовні питання знаходяться десь на задвірках. Це можна було б зрозуміти в середовищі людей невіруючих, адже їм нема в кого чекати захисту від різних катаклізмів. Але для віруючої людини будь-яка реальна небезпека, це зайвий привід задуматися про душу і звернутися до Бога за допомогою. На жаль, багатьох людей, схоже, цікавить інше.
Ми вже говорили, як диявол розділяє людей і про те, як це виразно проявилося саме зараз в період пандемії. І адже будь-який борець-активіст за вакцинацію або проти, навіть не намагається задуматися, наскільки правильні його дії і слова, наскільки дійсно корисні і доречні.
Складається враження, що дуже і дуже багато хто вважає себе винятковими носіями місії з порятунку людства.
Але ось характерний приклад, який всі «місії « зводить до нуля. Давайте задумаємося, якщо людина в запалі боротьби починає зловтішатися з приводу чиєїсь смерті-будь – будь-то людини, яка відмовилася вакцинуватися, захворіла і загинула або вже вакцинована, що теж трапляється, захворіла і загинула – така зловтіха, яким би гаслом не прикривалося, однозначна ознака злоби і ненависті до ближнього.
І подібні приклади відбуваються навіть зараз, коли ми покликані підготувати наші душі до зустрічі новонародженого Спасителя.
Але ж ніяка, навіть сама праведна мета не варта нічого, якщо вона не освячена любов’ю, якщо вона осквернена злобою.
Те ж саме стосується і всіх тривожних чуток і пліток, що розносяться пресою. Взагалі, будь-яку інформацію потрібно розглядати через призму питання: а наскільки це важливо для спасыння моєї душі? І тоді виявиться, що дуже і дуже багато, на що ми витрачаємо час – це просто лушпиння.
І тому ні раз і не два, а постійно ми повинні обсмикувати себе і питати: як проходить мій особистий Різдвяний піст?
Записала Наталя Горошкова
