| Cедмиця 36 після П’ятидесятниці | Посту немає. |
| Прп. Ксенії Римлянині (V). Мчч. Вавили Сицилійського та учнів його Тимофія і Агапія (III). Прп. Македонія, Сирійського пустельника (близько 420). Перенесення мощей прмч. Анастасія Персіянина (VII). Свт. Герасима Великопермського, Устьвимського (1441). Мч. Іоанна Казанського (1529). Блж. Ксенії (XIX). Мч. Миколая Цикури (1918). |
Євангельські Читання
Утр. – Мф., 43 зач., XI, 27-30. Літ. – 2 Пет., 66 зач., I, 20 – II, 9. Мк., 59 зач., XIII, 9-13 і за вівторок (під зачало): 2 Пет., 67 зач., II, 9-22. Мк., 60 зач., XIII, 14-23. Блж.: Гал., 213 зач., V, 22 – VI, 2. Лк., 24 зач., VI, 17-23.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Що Бог поєднав, того людина хай не розлучає” (Мк. 10:9). Цими словами Господь стверджує нерозривність шлюбу; лише один законний привід для розлучення вказаний – невірність подружжя: але як бути, якщо відкриється щось подібне? Потерпи. У нас є загальна заповідь – один одного тягарі носити; тим охочіше повинні виконувати її взаємно один до одного такі близькі особи, як подружжя.
Небажання потерпіти роздмухує неприємності, і дрібниці нагромаджуються в стіну, що розділяє. На що розум-то дано? Згладжувати життєвий шлях. Розсудливість розведе суперечки, які зустрілися. Не розводяться вони від нестачі розсудливості життєвої, а більше від небажання обдумати добряче стан справ, і ще більше від відсутності в житті іншої цілі, окрім насолод. Припиняються насолоди, припиняється і задоволеність одне одним; далі й далі, ось і розлучення.
Чим більше опошлюються цілі життя, тим більше частішають розлучення – з одного боку, а з іншого – беззаконне тимчасове співмешкання. Джерело ж цього зла в матеріалістичному погляді на світ і життя.
