Седмиця-загальниця.
Мчч. Памфіла пресвітера, Валента (Уалента) диякона, Павла, Порфирія, Селевкія, Феодула, Юліана, Самуїла, Ілії, Даниїла, Єремії, Ісаї (307–309). Мчч. Персидських у Мартирополі (IV). Прп. Маруфа, єп. Месопотамського (422). Свт. Макарія (Невського) (1926).
Євангельські читання
На літ.: – Ап.: 1 Ін. 1:8-2:6 (зач. 69). Єв.: Мк. 13:31-14:2 (зач. 62).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
На що вчора навів нас апостол, те нині прямо говорить нам Євангеліє. «Пильнуйте, будьте насторожі і моліться, бо не знаєте, коли настане час цей» (Мк. 13:33). «Отож пильнуйте… щоб, коли він несподівано прийде, ви не спали» (Мк. 13:35-36).
Треба чекати, і щомиті тримати в думці, що ось-ось з’явиться Господь і засяє, як блискавка від одного кінця Всесвіту до іншого. Іншим здається, що це очікування Господа можна замінити очікуванням смерті. Добре і це, чи хоч це. Але очікування Господнього пришестя одне, а очікування смерті інше. Інша думка про те та інше; інше і почуття, що народжується під дією тієї та іншої думки. Дня Господнього чекай, коли все скінчиться безповоротним визначенням.
Після смерті все ж триватиме ще час невирішеного стану; а день Господній все розподілить на вічні віки і закарбує так, що вже не чекай зміни. Чекав, кажеш. І ще чекай. І все чекай. Але це, скажеш, отруїть усі радощі. Не отруїть, а лише вижене з порядків твого життя такі радості, які незаконно користуються цим ім’ям. І будеш радіти, але тільки в Господі. І чекати Господа за такої радості можна, і якщо Господь застане тебе в цій радості, не покарає, а похвалить.
