| Ап. від 70-ти Онисима (близько 109). Прп. Пафнутія та його доньки Євфросинії (V). Прп. Євсевія, пустельника Сирійського (V). Прп. Пафнутія, затворника Печерського, в Дальніх печерах (XIII). Сщмчч. Михаїла П’ятаєва й Іоанна Кумінова пресвітерів (1930); сщмчч. Миколая Морквина, Олексія Нікітського, Олексія Смирнова пресвітерів, Симеона Куляміна диякона, прмч. Павла (Козлова) і прмц. Софії (Селівестрової) (1938). Віленської (перенесення до Вільно в 1495 р.) і Далматської (1646) ікон Божої Матері. |
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: 2 Пет. 3:1-18 (зач. 68). Єв.: Мк. 13:24-31 (зач. 61).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Прийде ж день Господній, як тать уночі (2 Пет. 3:10). Грабіжник вночі підкрадається, коли його не чекають. Так і день Господній прийде, коли його не чекають. Але коли не чекають Того, Хто йде, то не готуються і зустрічати Його. Щоб ми не зробили такої помилки, Господь і заповідав: “Пильнуйте, бо не знаєте, в який час Господь ваш прийде” (Мф. 24:42).
Натомість що ми робимо? Чи пильнуємо? Чи чекаємо? Треба зізнатись – ні. Смерті ще дехто чекає, а дня Господнього – навряд чи хтось. І ніби праві. Батьки і прабатьки наші чекали, і не прийшов день. Як не бачимо нічого, через що треба було б подумати, що він прийде у наші дні, то і не думаємо. Не думаємо і не чекаємо. Що дивного, якщо за такого нашого ставлення день Господній впаде на нас, як грабіжник. Ми будемо схожі на мешканців міст, яких обіцяв відвідати губернатор області, сьогодні або завтра. Чекали вони його годину, чекали другу, чекали день і потім сказали: напевно його не буде, і розійшлися по домівках.
Але лишень розійшлися і заспокоїлися – він тут і є. Те саме і з нами буде: чи чекаємо, чи не чекаємо, день Господній прийде, і прийде без попередження, бо Господь сказав: “Небо і земля перейдуть, але слова Мої не перейдуть” (Мф. 24:35; Лк. 21:33; Мк. 13:31). Чи ж не краще чекати, щоб не бути захопленими зненацька. Бо це не пройде нам задарма.
