| Седмиця 19-а після П’ятидесятниці. Глас 1. |
 Посту немає.
|
Прп. Євфимія
Нового, Солунського (889). Прмч. Лукіана, пресвітера Антіохійського (312). 
Свт. Афанасія спов., єп. Ковровського (1962).
Мчч. Сарвіла і Вевеї (бл. 98-117). Свт. Савина, єп. Катанського (760). Сщмч. Лукіана Печерського (1243). Свт. Іоанна, єп. Суздальського (1373).
Сщмч. Симеона пресвітера (1918). Сщмч. Димитрія пресвітера (1942).
Ікони Божої Матері, іменованої “Спорителька хлібів” (XIX).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ПОЧУВШИ ПРО СПРАВИ ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ, ІРОД ГОВОРИВ: “ІОАННА Я знеГОЛОВИВ; ХТО ЖЕ ЦЕЙ?” – І ПОБАЖАВ БАЧИТИ ЙОГО.
ХОТІВ ПОБАЧИТИ І ШУКАВ ДЛЯ ТОГО НАГОДИ, АЛЕ НЕ СТАЛОСЯ, ТОМУ ЩО ШУКАВ НЕ ДЛЯ ВІРИ ТА СПАСІННЯ, А ЧЕРЕЗ ПУСТУ ЦІКАВІСТЬ. ДОПИТЛИВІСТЬ – ЦЕ ЛОСКОТАННЯ РОЗУМУ; НЕ ІСТИНА ДОРОГА ЇЙ, А НОВИНА Й ОСОБЛИВО ЕФЕКТНА.
ТОМУ ВОНА НЕ РІДкО НЕ ЗАДОВОЛЬНЯЄТЬСЯ САМОЮ ІСТИНОЮ, А СЕРЕД НЕЇ ШУКАЄ ЧОГОСЬ-НЕБУДЬ ОСОБЛИВОГО, А ВИГАДАВШИ ЦЕ ОСОБЛИВЕ, ВОНА НА НЬОМУ І ЗУПИНЯЄТЬСЯ ТА ІНШИХ ЗАОХОЧУЄ ДО ТОГО.
ІСТИНА ТУТ СТАЄ ПОЗАДУ, А СПЕРЕДУ СТОЇТЬ СВОЯ ВИГАДКА. У НАШІ ДНІ ТАКА ЗАМАШКА ФІЛОСОФСЬКОГО РОЗУМУ. ФІЛОСОФИ СХОДЯТЬ З РОЗУМУ ЧЕРЕЗ ТЕ, ЩОБ ВИГАДАТИ ЩОСЬ. УСЮ ОБЛАСТЬ ІСТИНИ БОЖОЇ, ЯК ТУМАНОМ, ЗАКРИЛИ СВОЇМИ ВИГАДКАМИ.
ВІЗЬМІТЬ ХОЧ ДОГМАТИ, ХОЧ ПОВЧАННЯ, ХОЧ ІСТОРІЮ, ХОЧ СЛОВО БОЖЕ – ВСЕ ТАК ЗАХАРАЩЕНО ВИГАДКАМИ, ЩО ДО ІСТИНИ БОЖОЇ І НЕ ДОБЕРЕШСЯ. А МІЖ ТИМ, ВОНИ ЇХ ЦІКАВЛЯТЬ, І ТИХ, ХТО ОДНОГО З НИМИ НАСТРОЮ.
ІСТИНА БОЖА ПРОСТА; чи ГОРДОМУ РОЗУМУ ЗАЙМАТИСЯ НЕЮ? ВІН КРАЩЕ СВОЮ ВИГАДАЄ. ЦЕ ЕФЕКТНО, ХОЧ ПУСТО І СЛАБКО, ЯК СІТКА ПАВУТИННА. ЩО ЦЕ ТАК, ПОДИВІТЬСЯ НИНІШНІ ТЕОРІЇ СТВОРЕННЯ СВІТУ: ВОНИ СХОЖІ НА МАРЕННЯ СОННОГО ЧИ П’ЯНОГО. А ВЖЕ ЯКИМИ ЗДАЮТЬСЯ ХОРОШИМИ ВИНАХІДНИКИ! СКІЛЬКИ ВИТРАЧАЄТЬСЯ НА ЦЕ СИЛ ТА ТЕРПІННЯ – І ВСЕ ДАРЕМНО! ДІЛО ЗАВЕРШИЛОСЯ ПРОСТО: “РЕЧЕ, И БЫША; ПОВЕЛЕ, И СОЗДАШАСЯ”. КРАЩЕ ЦЬОГО РІШЕННЯ НІХТО НЕ ВИГАДАЄ.
