Мчч. Мануїла, Савела та Ісмаїла (362).
Сщмч. Аверкія пресвітера (1918); прп. Максима спов. (1934); мц. Пелагії (1943).
Євангельські Читання
Рим., 98 зач., VIII, 22-27. Мф., 37 зач., X, 23-31. Мчч.: Єф., 233 зач., VI, 10-17. Лк., 106 зач., XXI, 12-19.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ЯК НЕ ХОВАТИМЕМО МИ СВОЇ ГРІХИ, КОРИСТІ НАМ ВІД ЦЬОГО НЕ БУДЕ. ПРИЙДЕ ЧАС, ЧИ ДАЛЕКО
ВІН? – І ВСЕ ВИЙДЕ НАЗОВНІ. ЯК ЖЕ Ж БУТИ?
НЕ ПОТРІБНО ХОВАТИСЯ! ЗГРІШИВ – ІДИ ТА ВІДКРИЙ СВІЙ ГРІХ СВОЄМУ ДУХОВНОМУ ОТЦЮ. КОЛИ ОТРИМАЄШ ВІДПУЩЕННЯ, ГРІХ ЗНИКАЄ, НІБИ Й НЕ БУЛО ЙОГО.
А ВЖЕ ПОТІМ НІЧОГО НЕ БУДЕ ВІДКРИВАТИСЯ ТА СТАВАТИ ЯВНИМ. ЯКЩО Ж СХОВАЄШ ГРІХ ТА НЕ ПОКАЄШСЯ, ТО ЗБЕРЕЖЕШ ЙОГО В СОБІ, ЩОБ БУЛО ЙОМУ ЧИМ В СВІЙ ЧАС ПОСТАТИ ПРОТИ ТЕБЕ.
УСЕ ЦЕ ВІДКРИВ НАМ БОГ НАПЕРЕД, ЩОБ МИ ХОЧ ТРОХИ ЗМОГЛИ УМИЛОСТИВИТИ ЙОГО ПРАВЕДНИЙ ГНІВ ТА СТРАШНИЙ СУД НА НАС ГРІШНИХ.
