Седмиця 3-тя після П’ятидесятнице. Глас 1. Петрів піст. |
![]() Сухоядіння. (хліб, овочі, фрукти).
|
Сщмч. Мефодія
, єп. Патарського (312). Блгв. кн. Гліба
Володимирського (сина св. Андрія
Боголюбського) (1175).
Мч. Інни, Піни
та Рими
(I-II). Мчч. Арістоклія
пресвітера, Дімітріана
диякона та Афанасія
чтеця (біл. 306). Свт. Левкія
спов., єп. Врунтисіопольського (V). Свт. Міни
, єп. Полоцького (1116). Прав. Миколая
Кавасіли (біл. 1397) (Грец.). Перенесення мощей свт. Гурія
, архиєп. Казанського (1630).
Моденської (Косинської) ікони Божої Матері.
Євангельські Читання
Рим., 96 зач., VIII, 2-13. Мф., 36 зач., X, 16-22.
Святитель Феофан Затворник думки на кожен день року
“Претерпевший же до конца спасется”. А чи є нам що терпіти? У цьому ні в кого не буде надлишку. Поле терпіння у кожного широке, отож і спасіння у нас під руками.Терпи все до кінця і спасешся. Потрібно все таки терпіти з умінням, бо можна потерпіти і без користі.
П’ яте, тримай у думці, коли прийшла біда, її не скинути як тісний одяг, а треба перенести.
Шосте, зрозумій себе вартуючим і не такої біди, – зрозумій, що якби Господь хотів вчинити з тобою по правді, чи таку б біду варто було послати тобі?
Сьоме, більше за все молись, і милостивий Господь дасть тобі силу Духу, при якій, коли інші дивуватимуться твоїм бідам, тобі здаватиметься, що терпіти то, немає чого.