Седмиця 3-тя після П’ятидесятнице. Глас 1. Петрів піст. |
Сухоядіння. (хліб, овочі, фрукти).
|
Сщмч. Мефодія, єп. Патарського (312). Блгв. кн. Гліба Володимирського (сина св. Андрія Боголюбського) (1175).
Мч. Інни, Пінита Рими (I-II). Мчч. Арістоклія пресвітера, Дімітріана диякона та Афанасія чтеця (біл. 306). Свт. Левкія спов., єп. Врунтисіопольського (V). Свт. Міни, єп. Полоцького (1116). Прав. Миколая Кавасіли (біл. 1397) (Грец.). Перенесення мощей свт. Гурія, архиєп. Казанського (1630).
Моденської (Косинської) ікони Божої Матері.
Євангельські Читання
Рим., 96 зач., VIII, 2-13. Мф., 36 зач., X, 16-22.
Святитель Феофан Затворник думки на кожен день року
“Претерпевший же до конца спасется”. А чи є нам що терпіти? У цьому ні в кого не буде надлишку. Поле терпіння у кожного широке, отож і спасіння у нас під руками.Терпи все до кінця і спасешся. Потрібно все таки терпіти з умінням, бо можна потерпіти і без користі.
П’ яте, тримай у думці, коли прийшла біда, її не скинути як тісний одяг, а треба перенести.
Шосте, зрозумій себе вартуючим і не такої біди, – зрозумій, що якби Господь хотів вчинити з тобою по правді, чи таку б біду варто було послати тобі?
Сьоме, більше за все молись, і милостивий Господь дасть тобі силу Духу, при якій, коли інші дивуватимуться твоїм бідам, тобі здаватиметься, що терпіти то, немає чого.