Якось взимку до мене в келію прийшло вісімдесят осіб – [різні люди,] від студентів до театральних режисерів. Зі сльозами ці люди запитували мене, чи можуть вони… вивчати богослів’я! Світ божевільний. Всі чогось шукають, але більшість не знає чого. Одні шукають істину в розважальних центрах, інші хочуть знайти Христа, слухаючи божевільну музику…
– І справді, Герондо, що шукають люди! До Вас приходить стільки народу і всі годинами вистоюють, очікуючи на зустріч з Вами.
– Це теж одне зі знамень часу – люди шукають допомоги [навіть і] в мене нікчемного. Я не бачу в собі нічого доброго і дивуюся: що знаходять у мені люди, щоб так стрімголов мчати до мене? А я ж насправді хто: гарбуз з кавуновою шкіркою. А в наші дні навіть гарбуз їдять замість кавуна, тому що в нього шкірка схожа на кавунову. Люди їдуть до мене з іншого краю світу і навіть не знають точно – застануть мене чи ні. А мені як: з одного боку, я гребую самим собою, але з іншого – за людей теж боляче. До чого ж ми дійшли! Як низько впав світ! Пророк Ісая говорить, що прийде час, коли люди знайдуть когось одного, хто носить ризу, і скажуть йому: «Ходімо, ми зробимо тебе царем». Хай помилує нас Бог!
Святий Арсеній Каппадокійський читав двадцять восьмий псалом про тих, хто терпить небезпеку в морі. А я, читаючи його, кажу: «Боже мій, адже вже і суша – тобто увесь світ – стала небезпечнішою від моря! Люди духовно тонуть у світі». Коли до мене приходять люди, які розчарувалися в житті, я читаю їм дев’яносто третій і тридцять шостий псалми: «О Боже, відплати, Господи; о Боже, відплати, явися в сяйві! Встань, Суддя землі, відплати гордим по заслузі… Спасіння праведним від Господа, Він – їхнє пристановище під час скрути… Господь їм допомагає і їх спасає; спасає їх від беззаконних і втішає…». Ці священні слова дуже тішать душу. Якби нещасні кинули хоча б один погляд на Небо, то багато чого змінилося б. Але сьогодні люди про Бога не думають. Тому намагання допомогти їм духовно не знаходить у самих людях відгуку, ти не можеш прийти з ними до взаєморозуміння.
Я постійно прошу Бога явити світові добропорядних людей, християн, щоб вони допомагали іншим. Нехай дасть Бог таким добропорядним християнам многая літа життя. Давайте молитися про те, щоб Бог просвітив світ і з’явилися інші люди – не такі, як ті, хто сьогодні руйнує світ, а нові, чисті. Будемо просити Бога, щоб з’явилися нові Макавеї. Молодим може не вистачати досвіду, але в них нема неправди і лукавства.
Давайте просити Бога, щоб Він наставляв не тільки тих, хто належить до Церкви, але і тих, хто перебуває при владі, щоб вони мали страх Божий і були здатні сказати якесь мудре слово. Влада, яка скористається одним лише мудрим словом, може за дві секунди змінити стан справ у світі. А одним безглуздим словом може занапастити цілу державу. Добре рішення – благість для світу, а немудре рішення – катастрофа для нього. Біда людей не тільки в їхніх матеріальних потребах, не тільки в тому, що їм немає що їсти і вони терплять недостатки. Їхня духовна біда набагато страшніша. Молитва дуже допоможе в тому, щоб Христос дав людям трохи світла. Адже Христос як [чинить]: візьме викруточку, де треба трохи підкрутить, де треба трохи послабить, і – порядок, приємно подивитися – все налагоджується. Коли Бог наставляє деяких людей, то саме зло потихеньку знецінюється, не знаходить собі попиту. Тому що зло не Бог руйнує, ні – воно руйнує само себе. Прийде час – і все стане на свої місця. Я бачу, що багато з тих, хто посідає якесь високе становище, розуміють, що відбувається, їм боляче, і вони борються зі злом. Усе це приносить мені особливу радість.
