Седмиця 16-та після П’ятидесятниці. Глас 6. День пісний. |
Дозволяється їжа з олією.
|
Мцц. Минодори, Митродори і Німфодори (305-311).
Апп. від 70-ти Апелія, Лукія і Климента (I). Мч. Варипсава (II). Блгв. цариці грецької Пульхерії (453). Свтт. Петра і Павла, єпископів Нікейських (IX). Прп. Павла Послушливого, Печерського (XIII-XIV). Прп. кн. Андрія, у чернецтві Іоасафа, Спасокубенського (1453). Собор Липецьких святих.
Сщмчч. Ісмаїла, Євгенія, Іоанна, Константина, Петра, Василія, Гліба, Василія, Іоанна, Петра, Миколая, Палладія пресвітерів и прмчч. Мелетія і Гавриїла, мч. Симеона, мц. Татіани (1937). Сщмч. Уара, єп. Липецького (1938).
Євангельські Читання
Гал., 214 зач., VI, 2-10. Мк., 29 зач., VII, 14-24.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“З серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги”. Тут перераховані ходячі гріхи, але і всі інші, великі та малі, які виходять з серця, і вид, у якому вони виходять, – помисли злі.
Перше насіння зла впаде на думку зробити те і те. Чому і як впаде? Частину цих впадінь можна пояснити законами сполучень ідей та образів, але тільки частину. Інша більш значна частина відбувається від роздратування пристрастей. Коли пристрасть живе у серці, то не може не вимагати задоволення. Ця вимога виявляється через позив на те та інше; з позивом ж з’єднаний предмет той чи інший. Звідси і думка: “а ось що треба зробити”.
Тут те ж відбувається, що, наприклад, при голоді: хто відчув голод, відчуває позив на їжу; з позивом приходить на думку і сама їжа; звідси – дістати те або те і з’їсти. Третя, можливо, більш об’ємна частина виходить від нечистих сил. Ними переповнене повітря, і вони стаями знаходяться біля людей, і всякий по роду своєму розсіває навколо себе дію на дотик до лиця. Зле летить від них, як іски від розпеченого заліза. Де зручно прилаштуватися, там і залишається іскра, і з нею і думка про злу справу.
Цим, а не чимось іншим, можна пояснити помисли злі, які зароджуються невідомо чому. Закон один: прийшов злий помисл – відкинь та справі кінець. Не відкинеш у першу хвилину, в другу буде складніше, в третю – ще складніше, а тут і не помітиш, як народиться співчуття, бажання, вирішення і засоби з’являться… ось гріх і під руками. Перше противлення злим помислам – тверезість та бодрість з молитвою.