Свт. Кирила, архієп. Александрійського (444).
Мцц. Фекли, Марфи та Марії в Персії (346). Прп. Кирила, ігумена Білоєзерського (1427). Прп. Олександра, ігумена Куштського (1439). Сщмч. Петра Черевковського (1613). Блж. Агафії Кушеловської (1843). Прав. Олексія Московського (1923). Знайдення мощей прп. Рафаїла спов. (2005).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Не всякий, хто говорить Мені: Господи! Господи! ввійде у Царство Небесне, але той, хто виконує волю Отця Мого Небесного”. Однією молитвою не спасешся; з молитвою треба поєднати і виконання волі Божої, – всього, що лежить за званням його та устроєм життя. І молитва предметом своїм повинна мати переважно прохання про те, щоб Бог сподобив нас не відступати ні в чому від святої волі Його.
І навпаки, хто має ревність виконувати у всьому волю Божу, того і молитва відважніша перед Богом та доступніша до престолу Його. Навіть так буває, що ж ходіння у волі Божій не супроводжує молитві, там сама молитва не буває справжньою молитвою, тверезою та сердечною, а тільки зовнішньою, читальною, під час якої моральна несправність як туманом закривається багатослів’ям, при невлаштування та блуканні думок. Треба і те, й інше владнати благочестям, і буде плід.
