Є дещо спільне між солдатами та християнськими подвижниками. І ті, й інші ведуть війну проти ворогів.
Солдати – проти ворогів видимих, захищаючи місто, область чи державу.
Подвижники – проти ворогів невидимих – демонів, захищаючи своє серце від їх спокусливих стріл.
Великомученик Феодор Стратілат був людиною, яка поєднувала в собі силу воїна і дух подвижника.
Він походив з міста Євхаїт (у Малій Азії, нині Туреччина). Феодор був наділений багатьма даруваннями і прекрасною зовнішністю. За милосердя Бог просвітив його досконалим пізнанням християнської істини.
Хоробрість святого воїна стала відома багатьом після того, як він з допомогою Божою убив величезного змія, що жив у прірві в околицях міста Євхаїта. Змій пожирав безліч людей і тварин, тримаючи у страху всю округу.
Святий Феодор, озброївшись мечем і молитвою до Господа, переміг його, прославивши серед людей Ім’я Христове. За відвагу святий Феодор був призначений воєначальником (стратілатом) у місті Гераклея, де він ніс ніби подвійний послух: поєднував своє відповідальне військове служіння з апостольською проповіддю Євангелія серед підлеглих йому язичників.
Його гаряча переконаність, підкріплена особистим прикладом християнського життя, відвертала багатьох від згубної “омани язичництва”. Незабаром майже вся Гераклея прийняла християнство.
У цей час імператор Лікіній (307-324) почав жорстоке гоніння на християн. Бажаючи знищити християнську віру, він почав переслідування освідчених поборників християнства, в яких небезпідставно бачив основну загрозу для вмираючого поганства. У їх числі опинився і святий Феодор.
Святий сам запросив Лікінія в Гераклею, пообіцявши йому принести жертву язичницьким богам. Для здійснення цієї пишної церемонії він побажав зібрати в своєму будинку всі золоті і срібні статуї богів, які були в Гераклеї.
Засліплений ненавистю до християнства, Лікіній повірив словам святого. Проте його очікування несправдились: заволодівши істуканами, святий Феодор розбив їх на шматки і роздав жебракам. Так він осоромив суєтну віру в бездушних ідолів і буквально на обламках язичництва затвердив закони християнського милосердя.
Святий Феодор був схоплений і підданий жорстоким тортурам. Свідком був раб святого Феодора, святий Уар, який ледве знаходив у собі сили описувати неймовірні муки свого господаря.
Йдучи на страту, святий мученик одним словом відчиняв двері в’язниці і звільняв ув’язнених. Люди, які торкалися до його риз і тіла, миттєво зцілялися від хвороб і звільнялися від бісів. За наказом царя святий Феодор був усічений мечем. Перед смертною стратою він сказав Уару:
“Не лінуйся записати день кончини моєї, а тіло моє поклади в Євхаїтах”.
Цими словами він просив щорічного поминання. Потім, сказавши “амінь”, він схилив голову під меч. Це сталося 8 лютого 319 року.
Церква, щорічно святкуючи память священномученика Феодора Стратілата, возвеличує його як воїна, який переміг усіх ворогів.
