Неділя 24-а після П’ятидесятниці. Глас 7. Різдвяний піст. |
Дозволяється риба.
|
Мч. Платона (302 або 306). Мчч. Романа диякона та отрока Варула (303).
Мчч. Закхея, диякона Гадаринського, і Алфея, читця Кесарійського (303). Собор святих Естонської землі.
Св. Миколая спов., пресвітера (1948).
Євангельські Читання
Утр. – Єв. 2-е, Мк., 70 зач., XVI, 1-8. Літ. – Єф., 221 зач., II, 14-22. Лк., 66 зач., XII, 16-21.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Сказав притчу про розбагатівшого, який збирався тільки їсти, пити та веселитися, і за те був вражений смертю, не дожив до омріяних утіх, Господь підсумував: “Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє”. “Так”, тобто, такі бувають, або така доля спіткає і тих, й інших.
Ті, хто багатіє, забувши про Бога, тільки і думають про плотські утіхи. Охочі уникнути цієї гіркої участі нехай “збирають” не “себе, а багатіють тільки в Бога”. А оскільки багатство від Бога, то коли воно тече, присвячуй його Богу, і вийде святе багатство. Усі надлишки розділяй з тими, хто потребує допомоги: це буде те ж саме, що дане Богом повертати Богу.
Хто бідному дає, дає Богу. Витрачаючи так багатство, такий істинно багатіє, збагачуючись добрими справами, – багатіє заради Бога, у видах догоджання Йому, багатіє Богом, привертаючи Його благовоління, багатіє від Бога, Який вірного малому поставляє над багатьма; багатіє в Бога, а не себе, бо не вважає себе господарем, а тільки приставленим та розтратником, вся турбота якого полягає у тому, що задовольнити всіх, хто приходить до нього з потребою, а що-небудь особливо витратити на себе боїться, вважаючи це неправильним вживанням ввіреного йому надбання.