Неділя 2 після П’ятидесятниці. Всіх святих, у землі Руській просіявших. | Петрів піст. |
Сщмч. Дорофея, єп. Тірського (близько 362).Мчч. Маркіана, Никандра, Іперехія, Аполлона, Леоніда, Арія, Горгія, Селінія, Іринія та Памвона (305–311). Прп. Анувія, пустельника Єгипетського (IV). Прп. Феодора чудотворця (близько VI). Прп. Дорофея, з обителі авви Серида (VI). Перенесення мощей блгв. вел. кн. Iгоря Київського і Чернігівського, чудотворця (1150). Свт. Константина, митр. Київського і всієї Русі (1159). Блгв. кн. Феодора Ярославича (брата св. Олександра Невського), Новгородського (1233). Знайдення мощей прпп. Вассіана та Іони Пертоминських, Соловецьких чудотворців (1599). Сщмч. Михаїла Вотякова пресвітера (1931); сщмч. Миколая Рюрикова пресвітера (1943). Ігорівської ікони Божої Матері (1147). Усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших (перехідне святкування в Неділю 2-гу після П’ятидесятниці). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Покликав Господь Петра й Андрія, і вони негайно, залишивши все, пішли за Ним. Покликав Він Якова та Іоанна, і вони теж негайно залишили все і пішли за Господом. Чому ж вони так скоро й охоче пішли? Тому, що побачили краще. Такий уже закон у нас у душі, що, дізнавшись і скуштувавши найкраще, вона відвертається від гіршого і кидає його. Тут відбувається те саме, що потім Господь зобразив у притчі про скарб, схований на полі, і про дорогоцінну перлину. Цей скарб і перлина – віра в Господа і спілкування з Ним за силою віри.
Володарями цього ми називаємося ще в хрещенні. Чому ж ми так мало цінуємо такий скарб і, мало цінуючи, міняємо на пустку? Тому, що під час виховання не вводять нас у смак цього скарбу, і він стає чужим нашому серцю. Серце наше не знає цього найкращого. Воно знає тільки, що з недоброго менш недобре і що більш, і на цьому засновує свій погляд.
Тут причина вся, чому інших кличе Господь і вони йдуть, а ми, і покликані, тікаємо від Нього.