| Седмиця 18-а після П’ятидесятниці. Глас 8. |
 Посту немає.
|
Покров Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.
Ап. від 70-ти Ананії (I). Прп. Романа Сладкоспівця (VI). 
Прп. Савви Вишерського, Новгородського (1461).
Мч. Домніна Солунського (бл. 284-305). Прмч. Михаїла, ігумена Зовійського, і з ним 36-ти преподобномучеників (780-790). Святкування на честь Хітона Господнього і Стовпа Животворящого (330) (Груз.). Собор Молдавських святих.
Сщмч. Олексія пресвітера (1918). Сщмч. Михаїла пресвітера (1920). Сщмчч. Олександра, Георгія, Миколая пресвітерів, мч. Іоанна (1937). Рівноапп. Іверських царя Миріана (після 361) і цариці Нани ( бл. 364).
Люблінської (IX), Псково-Покровської (1581), Браїловської (1635), Касперівскої (1840), Гербовецької (1859), та Барської ікон Божої Матері.
Євангельські Читання
Утр. – Лк., 4 зач., I, 39-49, 56. Літ. – Богородиці: Євр., 320 зач., IX, 1-7. Лк., 54 зач., X, 38-42; XI, 27-28.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Горе багатим, ситим, тим, хто сміється та вихваляється; навпаки, благо тим, хто терпить всякий наклеп, побої, пограбування, насильство- усе, що зовсім наперекір тому, як зазвичай судять та відчувають люди.
Думки Божі знаходяться від думок людських, як небо від землі. Але і як по-іншому. Ми у вигнанні, і вигнанцям не дивні образи. Ми під єпітимією, єпітимія і полягає у позбавленнях та труді. Ми хворі: а хворим корисніші гіркі ліки.
І Сам Спаситель усе Своє життя не мав де голову схилити і закінчив його на хресті. Чому ж тоді має бути краще Його послідовникам?
Дух Христа – це дух готовності усе терпіти та з благою душею нести все скорботне. Утішність, гонор, пишність, достаток – це все чуже для його шукань та смаків. Шлях його лежить через безплідну та безрадісну пустелю. Зразок – сорокалітнє мандрування ізраїльтян пустелею.
Хто ж слідує цим шляхом? Кожен, хто за пустелею бачить Ханаан, який кипить медом та молоком. Під час мандрування свого і він отримує манну, але не від землі, а з неба, не тілесну, а духовну. Вся слава – всередині.
