| Седмиця 2-а Великого посту. Поминання спочилих. Глас 5. Великий піст. |
 Дозволяється їжа з олією.
|
Прмц. Євдокії
(160-170).
Мчч. Нестора та Тривимія (III). Мц. Антоніни (III-IV). Мчч. Маркела та Антонія. Прп. Домніни Сирійської (бл. 450-460). Прп. Мартирія Зеленецького (1603).
Прмц. Ольги (1937). Cщмчч. Василія, Петра, Іоанна, Веніаміна, Михаїла пресвітерів, прмч. Антонія, прмцц. Анни, Дарії, Євдокії, Олександри, Матрони, мч. Василія, мц. Надії (1938). Cщмч. Олександра пресвітера (1942). Сщмч. Василія пресвітера (1943).
Євангельські Читання
Літургія св. Іоанна Златоуста.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Він (Іісус) вийшов і пішов у місце самітне, і там молився” (Мк. 1, 35). Господь молиться, як людина. Його молитва заступницька для нас, а разом і повчальна для Його людства, якому належало входити обмеженим шляхом у володіння Божественне. В останньому значенні вона для нас є прикладом та зразком.
Апостол Павел вчить, що у тих, хто прийняв Духа, Дух молиться і, звичайно, не Сам від Себе, але пробуджуючи молитовні стремління до Бога у дусі людському. І ось у нас справжня молитва – молитва духорухома. Але такою вона є на верхній сходинці. Шлях до неї – це праця тих, хто молиться та шукає очищення й освячення.
Самостність, ніч – найбільш пристойне для цієї праці середовище; сама ж праця – велика кількість поклонів з сердечними зітханнями. Трудися і трудися, відігнавши всяку лінь. Зглянеться над тобою Господь та подасть тобі дух молитви, який почне діяти у тобі так же, як діє дихання у тілі. Починай!
Бо нині час сприятливий.
