26 C
Lutsk
Четвер, 24 Вересень, 2020
Запитання священнику

Чому не можна замовляти панахиду та сорокоус за нехрещених та невіруючих?

У цьому питанні прихована неточність: молитися у храмі не слід тільки за нехрещених, за невіруючих молитви не заборонені. Пояснимо сказане. За нехрещених не стільки заборонено молитися, скільки немає у цьому сенсу: Хрещення – це двері у Церкву Христову, а тому все, що звершується у Церкві, звершується тільки для тих, хто ввійшов у неї. Відповідно, якщо людина не хрещена, значить вона не має до Церкви ніякого відношення, а тому молитися за неї нелогічно.

Щоправда, при цьому допускається можливість приватної, домашньої молитви за тих, хто з певних причин ще не ввійшов у Церкву (наприклад, через впертість волі), щоб Господь пом’якшив їх серце та сподобив просвітлення.

Щодо невіруючих можна сказати таке. Якщо вони хрещенні, але при цьому не бажають вести життя правосланих християн: виконувати заповіді Божі, відвідувати храм, молитися Богу, в такому разі про них слід молитися сугубо, щоб Господь напоумив їх та наставив на шлях істини.

Теж саме можна сказати і про тих, хто помер, будучи хрещеним, але при цьому далеким від Церкви. Молитва поєднує два світи: світ живих та світ померлих. У церковній традиції є поняття про Церкву Небесну та Церкву земну, і саме молитва є тією річчя, яка їх пов’язує.

Очевидно, найяскравішим доказом важливості молитви про померлих ми можемо знайти у Старому Завіті, в другій Книзі Макковеїв. Після однієї з битв з чужинцями під хітонами занепалих у боротьбі іудейських воїнів були знайдені присвячені язичницьким ідолам речі, захоплені як трофеї. Оскільки подібна знахідка була очевидно гріховною, то “зробилося усім явно, з якої причини вони (іудейські воїни) впали“. І тоді всі іудеї звернулися з молитвою до Бога, “просячи, щоб був повністю згладжений скоєний гріх“. Вождь іудейського народу Іуда Макковей при цьому навіть послав особливе приношення в Єрусалим, щоб у храмі “принесли жертву за гріх” загиблих, і, за словами Писання, він “вчинив дуже добре та благочестиво, думаючи про воскресіння”, тобто турбуючись про прощення своїх братів у день Страшного суду. “Тому приніс за померлих жертву, щоб звільнилися від гріха“.

Тож молитва за невіруючих, особливо за померлих, не те що заборонена, а, навпаки, вважається дуже необхідною для їх душ.

Доцент Київськой духовної академії Андрій Музольф.

Переклад з рос. Любові Максимчук

Джерело 

Вас може зацікавити

Які гріхи називаються смертними?

Редактор Головний

Чому ми так часто любимо виправдовуватися?

Редактор Головний

Чи обов’язково жінці покривати голову, йдучи до храму?

Редактор Головний