9.5 C
Lutsk
Понеділок, 3 Жовтень, 2022
Основи православ'я Публікації

Заповіти прп. Силуана Афонського та одна важлива порада

Серед повчальних рядків Афонського старця є особливі послання-заповіти для тих, хто шукає істину, хто бажає врятуватися, знайти молитовний настрій. Про головні слова прп. Силуана Афонського – митрополит Антоній (Паканич) для Pravlife.org

Спокуса змієм

Прп. Силуан Афонський народився в 1866 році в селі Шовському Тамбовської губернії в простій селянській родині. Сім’я жила бідно, але благочестиво: допомагали нужденним, ділилися останнім.

Працьовитість, любов до Бога, православних традицій, церковних служб були щеплені дітям з дитинства.  Святий Силуан рано почав думати про чернецтво, бажав вступити до Києво-Печерської Лаври.

Але батько порадив синові подумати, не поспішати з таким доленосним рішенням і запропонував поки визначитися на військову службу.  Юнак відклав свої плани і послухався батьків.

Військова служба захопила молоду людину і принесла мирські спокуси, а незабаром і зовсім затягнула, що вже ніхто і не згадував про чернецтво, поки Господь Сам не напоумив святого.

Одного разу, повернувшись додому після особливо гучного гуляння, юнак задрімав, йому приснився сон, який злякав його і вплинув на подальше життя. Він побачив себе як би ззовні і спостерігав, як в нього проникав огидний змій, бажаючи поглинути всього.

Відчувши жах, молодий чоловік прокинувся і почув незнайомий голос. Пресвята Богородиця з’явилася прп. Силуану і вразумила його, пояснюючи, що як йому було неприємно дивитися на своє поглинання огидним змієм, так і Їй нестерпно дивитися на його гріховне життя.

Майбутній старець сердечно розкаявся, подякував Цариці Небесній і знову загорівся бажанням жити за законом Божим, у злагоді з совістю.
Після закінчення військової служби він відправився на Святу Гору Афон, де вступив до Руської Пантелеймонової обителі.

Головні слова

Всім своїм життям прп. Силуан проповідував, що Бог є безмежна любов, яка пізнається тільки Духом Святим. Слова святого прості, лагідні і ласкаві, але при цьому захоплюють своєю переконливістю, відроджують душу, вивільняють її з полону лукавих духів, діють на неї зцілююче:

«…Віруйте в Бога, віруйте, що є Святий Дух, Який свідчить про те у всіх церквах, і в моїй душі.
Дух Святий є любов, і любов ця розлита у всіх душах святих небожителів, і той же Дух Святий на землі в душах, які люблять Бога.
У Дусі Святому всі небеса бачать землю, і чують наші молитви, і приносять їх Богу».

Головне свідчення життя святого полягало в твердженні, що неможливе пізнання Бога, Його таємниць тому, в кому немає любові до ворогів. Він вважав любов до ворогів головною умовою наближення до Бога, а самих ворогів – подарунком згори, для того щоб ми могли завдяки їм внутрішньо змінитися і переродитися:

«Хто не любить ворогів, в тому немає благодаті Божої»;
«Якщо будемо любити ворогів, то в душі не буде місця для гордості».

Всі слова старця мають виняткову силу і значення. Вони чарівно переконливі. Можливо, саме через їх нескладність його душевні виливи порівнюють з віршами псалмів, де простими словами йдеться про велич Бога, який смиренно перемає у людському серці. Тепло і сердечно міркує святий про Христове смирення як про невимовну радість:

«Смиренній душі Господь відкриває таємниці свої.
О, Христове смирення; воно дає душі невимовну радість в Бозі, і від любові Божої душа забуває і землю і небо, і вся бажано прагне до Бога.

О, Христове смирення, як воно солодке і приємне. Воно тільки в ангелах і святих душах знаходиться, а ми повинні вважати себе гірше за всіх, і тоді Господь дасть і нам пізнати Христове смирення Духом Святим.

Господь, і слава Його, і все небесне пізнається тільки Духом Святим»;

«Навчитися Христову смиренню – є велике благо; з ним легко і радісно жити, і все буває миле серцю. Тільки смиренним являє Себе Господь Духом Святим, а якщо не змиримося, то Бога не побачимо»;

«Хто змирив себе, той переміг ворогів».

Святий з розчуленням і дитячим захопленням говорить про Божу любов в листах, повчає триматися Церкви як берегині Божої благодаті:

«О, браття, прошу вас і благаю від імені Божого Милосердя, віруйте в Євангеліє і на свідчення Святої Церкви, і ви ще на землі скуштуєте райське блаженство. Адже Царство Боже – всередині нас; любов Божа дає душі рай. Багато князів і владик, пізнавши любов Божу, залишили свої престоли».

«Господь любить людину, і благодать Його буде в Церкві до часу Страшного Суду також, як була вона в колишні часи».

Вирісши на природі, святий по-особливому відчував її силу і красу, але, крім земної краси, він гостро відчував Божу красу, був зачарований нею і прагнув до неї усім своїм єством:

«З дитинства я любив світ і красу його. Любив я гаї і зелені сади, любив я поля і весь світ Божий, як він красиво створений. Любив я дивитися на світлі хмари, як мчать вони в блакитній висоті. Але з тих пір, як пізнав я Господа мого, і він полонив душу мою, все змінилося в душі моїй, І я вже не хочу дивитися на цей світ, але душа моя невпинно тягнеться в той світ, де живе Господь. Як птах в клітці, так нудиться душа моя на землі. Як птах бажає і рветься полетіти з тісної клітки в зелений гай, так душа моя тягнеться знову побачити Господа, бо він привернув душу мою, і вона сумує за Ним і кличе:
Де ти мешкаєш, Свіло моє? Ти бачиш – я слізно шукаю Тебе».

Серед повчальних рядків святого старця є особливі послання-заповіти тим, хто шукає істину, хто бажає врятуватися, знайти молитовний настрій. Прислухаємося до його слів про духовне життя:

«Але знай порядок духовного життя: дари даються простій, смиренній слухняній душі. Хто слухняний і в усьому утриманий: в їжі, в слові, в рухах, тому Сам Господь дає молитву, і вона легко відбувається в серці».

І ще одна дуже важлива порада:

«Що треба робити, щоб мати мир в душі і тілі?
Для цього треба всіх любити, як самого себе, і щогодини бути готовим до смерті.
Коли душа пам’ятає смерть, то приходить в смирення, і вся віддається волі Божій, і бажає бути з усіма в мирі і всіх любити».

Преподобний Силуан Афонський відійшов до Господа 24 вересня 1938 року і був канонізований 26 листопада 1987 року. Він один з найбільших святих XX століття. Потаємний духовний досвід старця, його переживання, що зображені в творах, показують глибоке пізнання найвищих духовних істин і свідчать про богооспілкування, якого святий сподобився за життя. Це унікальний і безцінний приклад, нова висота для наслідування.

Молитвами прп. Силуана Афонського будемо і ми розширювати свої духовні горизонти, очищаючи душу від усього, що заважає спасінню, в першу чергу від гордості, бо, за словом святого старця, «гордість не дає душі вступити на шлях віри».

Нехай Господь зміцнить нас у цьому, дарує сили, терпіння, натхнення! Однак важливо пам’ятати, що без наших зусиль, які полягають у дотриманні заповідей, в послідовній боротьбі з пристрастями, в терплячому примноженні чеснот, Господь не зможе зрушити нас з місця. Порятунок – це плід синергії людського подвигу і божественної благодаті.

Записала Наталя Горошкова

 

Вас може зацікавити

Просимо про допомогу для Вадима Тимчишина, учасника АТО, якому необхідна термінова операція із заміни суглобів

Редактор Головний

Сьогодні Православна Церква вшановує пам’ять Святого великомученика Димитрія Солунського

Редактор Головний

Як православному християнину святкувати день народження та день ангела

Редактор Головний