11.7 C
Lutsk
Четвер, 29 Вересень, 2022
Всі новини Запитання священнику Публікації

Який зв’язок між Преображенням і яблуками та чи буває Спас “яблучним”?

19 серпня Православна Церква урочисто святкує Преображення Господнє. Однак, в народній свідомості утвердилася інша назва цього свята – Яблучний Спас.
Втім, чи правильно так називати свято, яке пов’язане з однією з найважливіших подій земного життя Христа і безпосередньо з нашим порятунком? Чи може Спас бути «яблучним» і який зв’язок між Преображенням і яблуками?
Але про все за порядком.
Спасом в народі називають три літні свята, присвячених Господу. Якщо зі словом Спас все зрозуміло, – це скорочена форма від слова Спаситель, – то яке відношення мають до Нього яблука – не зовсім.
Річ у тім, що ці три свята відзначаються Церквою в самий розпал збору літнього врожаю. Згідно з давньою традицією люди у ці дні приносять в храм для освячення плоди нового врожаю.
Звичай освячувати начатки плодів сягає своїм корінням ще в старозавітні часи. Люди таким чином дякували Господу за всі його дари й приносили частину їх в жертву. У перші століття християнства існували різні чини освячення плодів. У наш час Церквою урочисто освячується лише урожай меду і яблук.
Освячувати яблука люди приносять в храм на свято Преображення Господнього. Цей звичай прийшов на Русь разом з впровадженням грецького церковного календаря. Греки в день Преображення благословляли грона винограду, який до цього дня вже достигав в їхніх краях, і починали їсти його плоди. Оскільки в той час на Русі виноград ще не вирощували, його замінили яблуками. Цієї традиції дотримуються і до сьогодні. Однак освячення яблук у цей день ніяким чином не пов’язане зі святом Преображення Господнього.
Ще один важливий момент, про який варто пам’ятати – це в чому сенс освячення плодів. Адже якщо ми не будемо замислюватися про християнське значення тієї чи іншої традиції, тоді й християнами нас важко назвати.
Тож коли ми приносимо початки урожаю в храм, не забуваймо, що зміст освячення плодів не в тому, що вони набувають якихось надприродних властивостей — ні. Таке ставлення до освяченого магічне і ніяк не співвідноситься з християнством. Головне в освяченні — це подяка Господу за новий урожай. Адже завдяки Йому ми виростили, зібрали та споживаємо ці плоди.
Що стосується народного найменування свята, то такий звичай пов’язаний швидше за все з тим, що простим людям у давнину, коли доступу до писемних джерел майже не було, зручніше було використовувати спрощені назви. Такі найменування визначали не тільки саме свято, а й те, що потрібно освячувати у цей день. Так і з’явилися три Спаси: медовий, яблучний і горіховий.
Втім, сьогодні ми живемо не в давньоруські часи, а в дні, коли інформація потоком ллється з усіх усюд, коли історію свята можна миттєво знайти в інтернеті, задавши потрібну назву у пошуковій системі. Навіщо ж тоді спрощувати до побутового рівня те, про походження чого ми вірогідно знаємо з джерел?
Погодьтеся, назва «яблучний» Спас не тільки спотворює сенс свята та затьмарює всю велич Фаворської події, під час якої Ісус Христос показав свою Божественну славу, а й принижує Христа. У Господа багато імен, які відображають Його Божественну сутніть. Однак назва «яблучний» припустима хіба що для соку та варення, але ніяк не для Господа. Ось чому правильним буде називати свято так, як сформулювала для нас Церква, а не народна свідомість.
У кожному православному святі головним центром, куди ми маємо спрямовувати свій погляд, є Христос. І в день, коли Церква згадує подію, що відбулася більше 2000 років тому на горі Фавор, головним є Той, завдяки кому вона відбулася.
Саме тому у день Преображення Господнього ми, перш за все, повинні вшанувати Господа й цю подію молитвою у храмі. А щоб відчути радість свята досконало, постараймося з’єднатися з Господом, долучившись Його Тіла і Крові. Тільки тоді ми можемо надіятися, що преображення відбудеться і в нашій душі і ми зможемо побачити сяйво Божества Ісуса Христа, яке удостоїлись побачити апостоли на горі Фавор.

Вас може зацікавити

Чи потрібний Богу храм?

Редактор Головний

Митрополит Афанасій Лимасольський – про розумне використання вільного часу

Редактор Головний

Єпископ Афанасій очолив святкування з нагоди престольного свята у Свято-Іллінському храмі м. Камінь-Каширський

Редактор Головний