Цей день подає нам два протилежні образи – любові та відданості, з одного боку, та зради – з іншого.
Перший образ розкриває жінка-грішниця, яка підійшла до Христа з посудиною дорогоцінного мира і возлила його на Господа.
За східним звичаєм, такий знак уваги робили лише найбільш шанованим людям. Це був безкорисливий вчинок любові і каяття, і тому Господь прийняв її жертву, кажучи:
«Виливши миро це на тіло Моє, вона приготувала Мене на поховання. Істинно кажу вам, де б не проповідувалось Євангеліє це по всьому світу, сказано буде на згадку про неї і про те, що вона зробила…»
***
Вчинок жінки викликав обурення Іуди Іскаріотського, який зауважив, що краще було б продати це миро, а гроші віддати жебракам. Після цього він пішов до юдейських старійшин. Вони були вражені останніми подіями – воскрешенням Лазаря, урочистим входом Христа в Єрусалим та Його словами, які викривали їхнє лицемірство. Тому вони радились, зібравшись в домі у первосвященика Каіафи, як їм взяти Іісуса та вбити.
Наближалася юдейська Пасха, тому вони говорили: «Тільки не в свято, щоб не було заворушення в народі». Євангеліст же Лука додає, що вони настільки боялися народного обурення, що шукали можливості схопити Христа таємно, без свідків. Ось чому, коли Іуда прийшов до них, вони зраділи.
«Що ви дасте мені, і я видам вам Його?» — на це запитання Іуди вони запропонували йому тридцять срібляків. І від того часу Іуда почав шукати зручного випадку видати Його…
***
У Велику середу, згідно з уставом Православної Церкви, припиняється читання в храмах молитви святого Єфрема Сиріна.
Усі три перших дні Страсного тижня в храмах звершуються Літургії Григорія Двоєслова – або ж Передосвячених Дарів. Віруючі продовжують дотримуватись тілесного та духовного посту, поступово переносячи увагу з власних гріхів на Євангельські події.
Головна мета цих трьох днів – повною мірою підготувати душі християн до зосередженого сприйняття наступних днів цього тижня – Великого Четверга, коли було започатковано таїнство Євхаристії, Великої П’ятниці, дня Хресних страждань Христа, та Великої Суботи – дня перебування Тіла Іісусова у гробі.
***
Уже в середу ввечері в храмах лунає богослужіння Чистого Четверга – адже, за церковною традицією, новий день розпочинається напередодні ввечері.
Літургію Великого четверга звуть ще Літургією року – адже її присвячено згадці про ту саму Таємну Вечерю, на якій Господь, вмивши ноги учням, переломив хліб і дав учням вино, промовивши:
«Прийміть, їжте, це – Тіло Моє; і – Це Кров Моя Нового Завіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів».
Таким чином Христос встановив одне з головних Таїнств Християнської Церкви, а ми, приймаючи Причастя в Чистий Четвер, стаємо учасниками Таємної Вечері, подумки розділяючи її з апостолами та приймаючи Тіло і Кров Христові – ніби з рук Самого Господа.
***
Завтра – так званий Чистий Четвер.
Святитель Іоанн Златоуст зауважував:
«Головна ціль посту – чисте Причащання. Задля цього отці і розповсюдили традицію постування та дали нам час на каяття, щоб ми, очистивши і омивши себе, таким чином приступали до Таїнства…»
Отже, якщо ми вчасно вимиємо та вичистимо свої помешкання на Чистий Четвер, напечемо потрібну кількість пасок та впораємось ще з безліччю народних традицій, пов’язаних із Страсним тижнем та підготовкою до Великодня, але при цьому не зробимо головного – не причастимося Святих Христових Таїн, очистивши перед тим власну душу сповіддю та каяттям, – усі наші зусилля залишаться марними.
Тож чекаємо усіх вас, шановні брати й сестри, в храмах на унікальних богослужіннях Страсної Седмиці: вранці Великого четверга, присвяченого згадці про встановлення Таємної Вечері; ввечері четверга, коли в храмах читатиметься 12 Страсних Євангелій про останні години земного життя Спасителя; на ранок і ввечері Великої П’ятниці – присвяченої вшануванню Розп’яття та Погребіння Христа, та вранці Великої Суботи – дню перебування Тіла Господа в гробовій печері.
Протодиякон Микола Лисенко