Просто та доступно про одну із поширених церковних практик розповідає архімандрит Досифей (Михайлюк).
– Кого за канонами поминають за здоров’я, а кого за упокій?
– Відповідно до церковних канонів, Православна Церква молиться тільки за членів Церкви, які складають єдине Тіло Христове (1 Кор. 12:12-14, 27). Звичайно, що за здоров’я поминаються живі православні християни, хрещені у Церкві. За упокій поминаються православні християни, які покинули цей світ з Церквою та похоронені за православним чином. Відповідно, Свята Церква не поминає людей, які пішли з життя за власним бажанням, оскільки самогубство є дуже важким гріхом.
– Коли можна подавати записки?
– Протягом всього року. Але варто звернути увагу, що подавати їх треба зарання, тобто не під час Літургії або перед самим її початком, а раніше або ще краще – звечора на вечірній, щоб священник міг спокійно поминути та помолитися за людей, які вказані у записці.
– Які існують види записок, окрім “за здоров’я” та “за упокій”?
– Інших записок немає. Записки “за здоров’я” та “за упокій” бувають одноденні та багатоденні: 40 днів, півроку, рік, три роки і більше. Також варто зазначити, що записки можуть подаватися як на Літургію, так і на інші богослужіння – молебні, які християни замовляють з огляду на свої потреби. Наприклад, молебень за хворих, тих, хто подорожує, подячний.
– Скільки імен можна вказувати в одній записці?
– Якихось канонічних обмежень немає, але зазвичай на кожному приході або в монастирі використовуються бланки з розкресленими рядками для запису імен. Як правило, їх кількість коливається від 10 до 15.
– Чи важливо, у якому відмінку писати імена?
– У Церкві склалася традиція писати імена в родовому відмінку. Це важливо для священника, оскільки в молитві імена поминаються саме у родовому відмінку, тож йому не доводиться імена відміняти. Також варто наголосити, що дуже важливо писати імена розбірливо та грамотно.
– Якщо пишеш ім’я священника чи архієрея, чи потрібно вказувати сан?
– Обов’язково треба писати: диякон, священник або архієрей.
– як правильно записувати дітей?
– За церковною традицією дітей до 7 років називають младенцями, а від 7 до 14 – отроками.
– Чи дозволяється написання перед іменем таких слів: хворий, ув’язнений або той, що подорожує?
– Варто зазначити, що Богу і так відомі потреби, прохання і становище кожної людини, хоча таким бачення не володіє священник. Тому варто вказувати, оскільки в Церкви є особливі прохання (за хворих, подорожуючих і т.д.) і священник вимовляючи їх, посилює свою молитву за тих чи інших людей.
– А «учня», «вдови», «вагітної», «страждаючої»… треба вказувати? Чого не варто писати в записках?
– Звичайно, що можна, але не треба вдаватися у подробиці. Згідно церковної традиції вказують: «за хворих, подорожуючих, тих, хто навчається, воїнів». Також особливо відзначають вагітних жінок.
– А в заупокійних записках коли пишеться «новопреставлений» і коли «приснопам’ятний»?
– Покійний до 40 днів після смерть поминається як новопреставлений, а далі поминання як приснопам’ятний – це слово зазвичай не пишуть, оскільки це саме собою розуміється.
– Коли подають сорокоуст?
– Сорокоуст – це сорокаденне поминання за Божественною літургією, яке може подаватися протягом всього року за потребами кожного віруючого християнина.
Спілкувалася Наталія Горошкова
Переклад з рос. Любові Максимчук
