Седмиця 26-а після П’ятидесятниці. Глас 8. Різдвяний піст. |
![]() |
Мч. Іринарха
і святих семи жон (303).
Прмч. і спов. Стефана
Нового (767).
Мчч. Стефана, Василія
, Григорія
, другого Григорія
, Іоанна
та інших багатьох (VIII). Свт. Феодора
, архієп. Ростовського (1394).
Сщмч. митрополита Серафима
(1937). Сщмчч. Олексія, Олексія, Василія пресвітерів, прмч. Рафаїла, Вікентія і мц. Анісії (1937). Мц. Параскеви (1938). Сщмч. Миколая пресвітера (1941). Знайдення мощей прп. Сергія
, спов. (2000).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Священники, книжники та старці не вірували в Господа. Щоб привести їх до віри, Він запропонував їм питання: “Хрещення Іоаннове з неба було чи від людини?”
Подумайте про це безпристрасно, і роздуми ваші приведуть вас до віри. Що сказано про явлення Іоанна, те можна сказати і про кожну подію, яка супроводжувала Господа у плоті, і саме пришестя, зі всім, що до нього дотичне.
Розсуди всякий про все це, – висновок буде один: “воістину Він був Син Божий”. Можуть приходити різні думки, народжуватися здивування, траплятися нібито невідповідності, але в кінці всіх досліджень вийде одне всестороннє переконання, що не можна думати по-іншому, як так, як зображено в Євангеліє та апостольських посланнях.
“Велика благочестя таємниця: Бог явився у плоті”, – залишаючись таємницею сама у собі, буде зрозумілою для розуму з моральної необхідності, яку накладе на нього власне його дослідження, сповідувати так, а не інакше.
Невіри чи зовсім не досліджують всього так, як слід, або досліджують поверхнево, чужим розумом, або приймають нещасливий настрій, що є протилежним до вимог віри, а щоб виправдати своє невір’я, задовольняються навіть найменшим для заперечення віри.
І віруючих розхитують слова тих, хто не вірить, тому що віруючі, задовольняючись простою вірою, не пояснюють для себе основ віри. Слова ці застають їх зненацька, тому вони і вагаються.