П’ятниця, 4 Жовтень, 2024
Творіння святих отців

Востани спяй: Свт. Феофан Затворник – про найголовнішу справу християн

Едино есть на потребу (Лк. 10:42).

Слово це «едино есть на потребу» сказав Спаситель наш, усім нам, о християни! Багато християн то про те, то про інше турбуються та стараються, але часто і самі не знають, про що турбуються. Про цю марну турботу і попереджає Господь, кажучи всім: едино есть на потребу. – Що ж воно? Вечное спасение. Це є найперша християнська справа; про це у християн і турбота найперша має бути. Треба нам їжа, одяг, дім та інше все, що потрібне для життя, як же і молимося про те до небесного Отця: хлеб наш насущный, даждь нам днесь. Але вічне спасіння так потрібне, що без нього все ніщо: кая бо польза человеку, аще мир весь приобрящет, душу же свою отщетит (Мф. 16:26). Немає ніякої користі, воістину немає, де немає спасіння. Що нам користі, якщо і весь світ здобудемо, але втратимо душу?

Тимчасове життя найбільше всього бережемо: натомість найбільше берегти варто вічне життя, яке найдорожче за все у світі. Бо у кожної людини найперша справа для звання її є, як от: у судді – судити, у хлібороба – працювати на землі, у купця – купувати, у пастуха – пасти худобу, у вчителя – навчати, в учня – вчити та ін., так і у християнина найперша справа повинна бути – Богу, Якого сповідує та шанує, вірою і правдою служить, і так від Нього на вічне життя надіятися та чекати. Це є найголовніша християнська справа, турбота та клопіт. Це є: едино на потребу.

Возлюблені християни! Створені ми не для тимчасового, а для вічного життя, словом Божим покликані для вічного життя, Христос Син Божий прийшов у світ, постраждав та помер, заради вічного життя. Бачте, як дорого оцінив Бог вічне наше спасіння. Усе заради того створив: і Сам заради того у світ прийшов. Повинна і в нас про це бути найперша та головна турбота. Сатана хоче це у нас вкрасти і для вічності нас загубити: тому не слід і нам спати, а цей безцінний скарб шанувати та берегти. Але бачимо та сумуємо через те, що багато християн нехтують цією головною справою життя: нехтують блудники, перелюбники та осквернителі; нехтують хульники та сквернословці; нехтують п’яниці та ласолюбці; нехтують злодії та грабіжники; нехтують брехуни, хитруни та лицеміри; нехтують наклепники; нехтують всі, які не Богу, а світу та своїм примхам догоджають. Усі такі та подібні їм, вічного спасіння скарб, працею, хворобами, стражданнями та смертю ж хресною – Христа Сина Божого, здобуте за мале ставлять, а так і Самого Постраждалого та Померлого не шанують. У нинішніх християн дорогим та великим є те, щоб бути у честі, в славі, у багатстві, в розкошах; а вічне спасіння – за останню справу мають: ось чому і справи такі роблять.

Вічне спасіння едино есть на потребу, за словами Христовими: але тут воно і здобувається або губиться. Здобувається покаянням та вірою, а губиться – нерозкаяним життям. Чуєте грішники, і ви, благословенні християни! Вічне спасіння едино есть нам на потребу, і тут воно або здобувається, або губиться. Закарбуємо це в пам’яті нашій, возлюблені. Грішники! Будемо пам’ятати про наші обітниці, дані нами Богу при хрещенні, і покаймося, щоб не з’явитися перед Богом нечесними; будемо пам’ятати про час смертний і покаємось, щоб не без надії на спасіння піти з цього світу; будемо пам’ятати про суд страшний Христовий, і покаємось, щоб не з гріхами нашими там на ньому з’явитися; будемо пам’ятати про солод вічного життя та гіркоту вічної смерті і звернемося до Бога, і старатимемося умилостивити Його сльозами та покаянням, і нехай відкриє нам двері милосердя та вічного царства Свого. Господи, Боже сил, зверни нас та просвіти лице Твоє і спасемося. 

Вас може зацікавити

Повчання свт. Іоанна Златоуста про те, чому потрібно ходити в храм Божий

Редактор Головний

Вступимо у боротьбу, яка вже перед нами, – про подвиг Великого посту

Редактор Головний

Як підготувати себе до молитви

Редактор Головний