Як стати християнином і чи потрібно для цього хреститися?
«Хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже» (Ин.3:5). Хрещення – це Таїнство, в якому той, хто хреститься, при потрійному погруженні у воду и при прикликанні тим, хто хрестить, Імені Пресвятої Трійці, Отця і Сина і Святого Духа, вмирає для життя плотського, гріховного, а відроджується Духом Святим у життя духовне і святе. Таким чином охрещений вводиться у Церкву і стає її членом.
Як підготуватися до Таїнства Хрещення дорослій людині?
Хрещення пов’язане з кардинальним переломом у житті людини. Той, хто хоче переступити поріг спасіння у дорослих літах повинен мати віру і покаяння, пізнати основні християнські догмати, налаштувати себе на церковне життя. В самому Таїнстві людина бере на себе образ каяття, обіцяє долати свої гріховні схильності та отримує для цього благодатну Божу допомогу.
Чи треба хрестити немовлят? Вони ж ще нічого не розуміють?
Хрещення немовлят почалося ще з апостольських часів. Їх хрестять по вірі батьків і восприємників (хрещених), на яких лежить святий обов’язок навчити охрещених істинам віри. Віруючі батьки хочуть, щоб їх діти не були позбавлені благодаті Таїнств, особливо Причастя. Тому Православна Церква не тільки благословляє хрестити немовлят, але також благословляє і наполегливо радить регулярно приносити їх до Церкви на Причастя. А практика показує, що ті діти, які змалечку постійно причащаються, не тільки швидко і глибоко засвоюють істини православної віри, але й ростуть здоровими і спокійними.
Кого можна брати хрещеними для своєї дитині і хто не може бути хрещеними батьками?
Обов’язкова вимога до тих, кого запрошують стати хрещеними батьками для дитини – це сповідування віри, приналежність до Православної Церкви та благочестиве життя за Євангельським вченням. Хрещеними дитини не можуть бути його рідні батьки, чоловік і жінка одночасно для одної дитини, психічно хворі люди, малолітні, а також ченці або черниці.
У чому полягають обов’язки хрещених батьків?
Чи потрібні хрещені дорослим?
Хрещені батькі повинні усвідомлювати, що їхнє хрещене дитя стає християнином по їхній вірі, яку вони самі повинні мати. Хрещені, від імені малюка, відрікаються від сатани, поєднуються з Христом. За церковними правилами хрещені батьки мають прочитати Символ віри – короткий виклад основ православного віросповідання.
Після хрещення, протягом усього життя людини, а особливо під час зростання у віці та морального становлення, хрещені батьки мають піклуватися про її внутрішній стан, православне виховання, молитися за неї. При цьому вони самі повинні бути добрими християнами та взірцем для свого хрещеника у діяльному церковному житті.
У давнину хрещені батьки були і у дорослих. Вони готували людину до Хрещення: допомагали вивчати основи віри, свідчили про людину перед Церквою і готували до церковного життя. Але, на відміну хрещених у дітей, їх турбота про новонаверненого, з прийняттям Таїнства Хрещення, закінчувалася. Якщо оглашенний вже досяг певної міри духовної зрілості і сам може свідчити про свою віру, то він може прийняти Таїнство Хрещення без хрещених батьків.
Скільки хрещених повинно бути при хрещенні дитини? Чи можна запрошувати декілька пар хрещених батьків?
Для хрещення дитини достатньо одного хрещеного: для немовля чоловічої статі це був чоловік, для дівчинки – жінка. Пізніше у церковну традицію увійшов звичай надавати дитині двох хрещених батьків – духовного батька і матір. Цей звичай утвердився часом.
Запрошення декількох пар хрещених має як плюси так і мінуси. Позитивною стороню є те, що, – чим більше людей долучиться до духовного виховання дитини, тим більші плоди це принесе. А з іншого боку, коли є багато хрещених, то дуже часто відповідальність перекладається один на одного і, як показує досвід, дитина зростає взагалі без духовної опіки.
Чи можна відмовитися від хрещених батьків, якщо вони не виконують свої обов’язки? Чи потрібно в такому випадку перехрещувати дитину і запрошувати інших хрещених?
Ніякі обставини поведінки хрещених батьків не є приводом для повторного Хрещення.
Спілкування з хрещеними дійсно може бути припинено через, наприклад, їхнє відступництво від віри, або неблагочестивий спосіб життя, що саме по собі вже вказує на невиконання обов’язків духовного батька по відношенню до хрещеника. Замість нерадивих хрещених можна запросити для виховання у вірі та благочесті іншу воцерковлену людину, яка зможе принести дитині духовну користь.
Чи можна хреститися двічі, якщо перший раз людина була охрещена у несвідомому віці?
Хрещення, за словами Святого Письма, – це народження «водою і Духом». Як неможливо вдруге народитися тілом, так неможливо вдруге народитися й духовно. Церква навчає, що допустиме лише одне хрещення. У Символі віри – основі Православного віровчення – чітко говориться: «Сповідую єдине хрещення…». У випадку, якщо людина була охрещена в дитинстві, а увірувала лише в свідомому віці, їй достатньо пригадати, що вона вже хрещена, порадуватися з цього, та жити згідно з заповідями Божими.
Якщо батьки не встигли охрестити дитину і вона померла, чи означає це, що для неї неможливе спасіння?
Православна Церква, піклуючись про спасіння кожної людини та, посилаючись на те, що ніхто не знає свого останнього часу, закликає не відкладати хрещення немовлят. Підставою до цього заклику є слова Самого Христа: «Якщо хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже». Проте бувають незалежні від батьків обставини, коли вони не встигли охрестити дитину. У такому випадку, всім близьким покійного немовля потрібно у своїй домашній молитві постійно і ревно звертатися до милості Божої, пам’ятаючи, що вона не має краю. Нікого не слід вважати засудженим, а потрібно гаряче молитися та зміцнюватися у надії на невичерпне милосердя Боже.
Чому Церква вимагає називати немовлят іменами святих? Чи впливає ім’я, надане при Хрещенні на долю людини?
Церква не вимагає, а радить називати немовлят іменами святих для того, щоб показати людям, що їх призначення бути святими, як того вимагає сам Господь, говорячи: «Будьте святі, бо Я святий» (1 Петр. 1:16). Маючи ім’я святого чи святої ми отримуємо небесного покровителя та приклад життя у Христі, досягнення духовної досконалості та подвигу заради віри. Ці святі стають нашими порадниками і молитвениками впродовж всього нашого життя.
Саме по собі ім’я не може впливати на долю людини. Наша доля залежить виключно від того, які зусилля ми прикладаємо для духовного зростання і для того, щоб бути достойними носити імена святих.
Чи дозволяється називати дитину подвійним ім’ям?
Називати дитину подвійним ім’ям має місце у католиків та протестантів. Православна традиція не передбачає надання дитині подвійного імені. Хоча, у давньоруській Церкві, ми й знаходимо таки приклади, зумовлено це було особливими історичними обставинами. Дійсно, свята княгиня Ольга у хрещенні звалася Єленою, святий Володимир – Василієм, а святий Ярослав Мудрий – Георгієм. Пояснюється це тим, що імен, котрі носили ці святі до свого хрещення, у православних святцях ще не було. З’явилися вони там тільки після освячення їх подвигом та добрими справами своїми власниками. При хрещенні ж, людині, за традицією, надається ім’я того чи іншого християнського святого.
Чому Таїнство Миропомазання нерозривно пов’язане з Таїнством Хрещення?
Витоки такої традиції у словах самого Спасителя, коли Він каже про необхідність для людини народитися «від води і Духа». Так от духовне народження «від води» – це Таїнство Хрещення, а народження «від Духа» – це Таїнство Миропомазання.
За нашою православною традицією відразу після Хрещення священик бере Святе Миро та помазує ним новопросвітленого зі словами «Печать Дара Духа Святого». В цю мить на людину, як колись на апостолів в Єрусалимі, сходить благодать Святого Духа і «новонароджений» християнин отримує благодатні дари Святого Духа. Чоло помазується для освячення розуму та думок. Очі, ніс, вуста та вуха – для освячення усіх відчуттів. Грудь – для освячення серця, бажань та почуттів. А руки і ноги – для освячення усіх справ і поведінки.
Навіщо на 40-й день мати приносить дитину до церкви і чи може вона бути присутньою при хрещенні своєї дитини?
40-денний термін є періодом тілесного очищення і зміцнення організму матері-породіллі, після котрого вона, разом із новонародженим, приходять до храму. Це давній церковний звичай. Так робила і Пресвята Богородиця що є прикладом для сучасної жінки.
За канонами Святої Церкви, по закінченні тілесного очищення, матір з немовлям приходить в храм і священик підносить подяку Богові та закликає на матір Його ласку. З цього дня жінка вже може приступити до Таїнства Святого Причастя.
Під час приходу до храму здійснюється й воцерковлення дитини. Хлопчика священик заносить у олтар, а дівчинку благословляє перед іконою Божої Матері.
До того часу, якщо матір почувається добре і бажає бути присутньою при хрещенні свого малюка, вона може це зробити і долучитися до молитви Церкви. При цьому, до 40-го дня матері не бажано доторкатися до священих предметів в храмі.
Для звершення Таїнства Хрещення необхідно:
1. Возприємники (хрещені батьки) приходять в храм за 2-3 тижні до Хрещення для співбесіди зі священиками, котрі допомагають правильно підготуватися до таїнств;
2. майбутнім хрещеним батькам бути повнолітніми православними християнами.
3. хрещені батьки мають знати Символ віри – гімн-молитву, в якій проголошується віровчення Православної Церкви (див. вище). Допускається читати з молитовника (на перших сторінках) зручною для хрещених мовою;
4. в разі, якщо імені яким назвали немовля, немає в православному календарі, то потрібно порадитись зі священиком;
5. якщо натільний хрест для похресника придбається не в храмі чи іконних лавках, тобто не освячений, то на момент самого Хрещення хрест повинен бути освячений заздалегідь;
6. всі присутні при Таїнстві повинні бути пристойно вдягнені (одяг не повинен відволікати від молитви, жінки з покритою головою і т.д.);
7. можна взяти рушник, для витирання рук священика;
8. людина, яка приймає Таїнство Хрещення, в ході служби вдягається у білий одяг (біле покривало), що символізує чистоту Таїнства і духовне народження. Через те, що ця тканина буде мати контакт зі Святим Миром, котрим помазується тіло оглашенного, то не допускається використовування його в інших цілях. Ця тканина вдягається лише на момент Хрещення. Потім або зберігається, або спалюється;
9. якщо Хрещення звершується вдома, то потрібно знайти належну посудину для води. Це може бути каструля, миска для салатів чи інша ємкість, яка не буде використовуватись для прання чи сміття (дитяча ванночка, в якій купають дітей, не підходить).